Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!
А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.
Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних
Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.
Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
Вони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.
Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.
Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.
Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнетом загрожують.
Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.
Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!
А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»
Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.
Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
Чи ж я даремне беріг чистим моє серце,: невинності умивав мої руки?
Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
Увесь день зносив побої, і докори — щоранку?
Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», — то родові дітей твоїх був би я зрадник.
І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був — той труд — для мене.
Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, Не збагнув долю, що на них чекає.
На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.
Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!
Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.
Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.
То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.
Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.
Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.
Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.
Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
Тіло моє і моє серце знемагають; Бог — скеля мого серця і повіки моя доля.
Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.