Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.
Молитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.
Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.
Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.
Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!
Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»
Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.
Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.
Змітаєш їх геть; вони — як сон вранцї, як трава, що прозябає.
Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.
Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі — підтята висихає.
Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.
Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.
Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.
Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх — то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі — вісімдесят років; і більшість із них — то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.
Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?
Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.
Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!
Повернися, Господи! — докіль? — і змилуйся над слугами твоїми.
Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!
Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.
Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.
Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!
Хай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.