Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

І мандрувала вся громада Ізраїльська із Син степу, переходами, по слову Господньому. І втаборились у Рефидимі; і не було води пити людям.

1

І вся громада Ізраїльських синів, згідно з повелінням Господа, за своїми станами вирушила з пустелі Сін і отаборилася в Рафідіні. Та в народу не було води, щоб пити.

2

І сварились люде з Мойсейом, і гукали: Дай нам пити! І рече Мойсей їм: Чого сваритесь зомною? Про що спокушуєте Господа?

2

Тож народ почав сваритися з Мойсеєм, кажучи: Дай нам напитися води! Та Мойсей їм сказав: Чому сваритеся зі мною, чому випробовуєте Господа?

3

І були там люде жадні води, і нарекали на Мойсея кажучи: Про що се ти вивів нас із Египту, щоб уморити нас, і дїти наші, і скот наш жадою?

3

Там народ був спраглий води, і народ продовжував нарікати на Мойсея, кажучи: Навіщо ти вивів нас з Єгипту, щоб спрагою вигубити нас, наших дітей і худобу?

4

І заголосив Мойсей до Господа кажучи: Що маю дїяти з людьми моїми? Ще трохи, та й побють мене каміннєм.

4

І Мойсей заволав до Господа, кажучи: Що мені робити із цим народом? Ще трохи — і мене поб’ють камінням!

5

І рече Господь Мойсейові: Пройди поперід людей, та возьми з собою старших мужів громадських Ізраїльських; і палицю твою, що нею вдарив єси по ріцї, візьми в руку твою, та й ійди.

5

Та Господь сказав Мойсеєві: Стань перед цим народом, візьми із собою старійшин народу, візьми у свою руку посох, яким ти вдарив по ріці, і йди.

6

Се я стану перед тобою там, на скелї в Горебі; і вдариш ти по скелї, і рине з її вода, щоб напились люде. І вчинив так Мойсей перед віччу в старших мужів громадських Ізраїльських.

6

Я вже стоятиму там перед тим, як ти прийдеш до скелі в Хориві. Ти вдариш скелю, і з неї потече вода, і народ питиме. Мойсей так і вчинив перед синами Ізраїля.

7

І проложив прізвище врочищу тому: Маса і Мерива задля сварки між синами Ізрайлевими і задля того, що спокушували Бога мовляючи: Чи Господь є між нами, чи нема?

7

І дав назву тому місцю: Випробування і Сварка, — через сварку синів Ізраїля і через те, що випробовували Господа, кажучи: Чи є серед нас Господь, чи ні?

8

І прийшов Амалек, і бив на Ізраїля в Рефидимі.

8

І прийшов Амалик, і воював з Ізраїлем у Рафідіні.

9

І рече Мойсей Йосуї: Навибірай нам людей та йди битись із Амалеком; завтра се я стану на шоломенї ховма і жезло Боже в руцї моїй.

9

Тоді Мойсей сказав Ісусові: Вибери собі сильних чоловіків, піди, виступи завтра проти Амалика. І ось, я вже стоятиму на вершині гори, а Божий посох буде в моїй руці.

10

І вчинив Йосуа так, як повелїв йому Мойсей; почав битись із Амалеком. А Мойсей, Арон та Гур зійшли на шоломє ховма.

10

Тож Ісус зробив так, як сказав йому Мойсей, і виступив проти Амалика. А Мойсей, Аарон і Ор піднялися на вершину гори.

11

І сталось, що як піднімав Мойсей руцї, дак брали гору Ізраілитяне, а як попускав Мойсей руцї свої, дак брав гору Амалек.

11

І сталося, коли Мойсей підіймав руки, то перемагав Ізраїль, коли ж він опускав руки, то перемагав Амалик.

12

Та стали важкі руки Мойсея. Тодї взяли вони каменя, та й підложили під його, і седїв на йому; Арон же та Гур стали піддержувати руцї його, один з одного боку, другий з другого, і піддержувано руцї його до заходу соньця.

12

Та руки Мойсея стали важкими. І, взявши камінь, вони поклали під нього, і він на ньому сидів. Аарон же й Ор підтримували його руки, — один звідси, другий звідти. І Мойсеєві руки були непорушні аж до заходу сонця.

13

І повалив Йосуа Амалека й людей його мечовим лезвом.

13

Тож Ісус смертоносним вістрям меча розгромив Амалика та весь його народ.

14

І рече Господь Мойсейові: Впиши се на спомин у книзї, та передай се слухам Йосуєвим, що зотру до щаду й память Амалекову спід небес.

14

А Господь сказав Мойсеєві: Запиши це в книгу на згадку і вклади у вуха Ісуса, що Я повністю зітру [1] пам’ять про Амалика з-під неба.

15

І поставив Мойсей жертівника і дав йому імя Єгова-Нїссі*.

15

І Мойсей збудував жертовник Господу, і дав йому назву: Господь — моє Сховище.