Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
І вбачили люде, що загаявся Мойсей зійти з гори, і згромадились люде до Арона, і мовляли до його: Заходись лишень та пороби нам боги, щоб вони йшли поперед нас! Бо ми не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас із Египецької землї.
The Gold Calf
Now when the people saw that Moses delayed coming down from the mountain, the people gathered together to Aaron, and said to him, “Come, make us [a]gods that shall go before us; for as for this Moses, the man who brought us up out of the land of Egypt, we do not know what has become of him.”
Now when the people saw that Moses delayed coming down from the mountain, the people gathered together to Aaron, and said to him, “Come, make us [a]gods that shall go before us; for as for this Moses, the man who brought us up out of the land of Egypt, we do not know what has become of him.”
І рече їм Арон: Повиймайте ж сережки* золоті, що в ушу жінок ваших, у ваших синів і дочок, та й принесїть до мене.
And Aaron said to them, “Break off the golden earrings which are in the ears of your wives, your sons, and your daughters, and bring them to me.”
І повиймали всї люде сережки золоті, що в ушу в їх, і поприносили до Арона.
So all the people broke off the golden earrings which were in their ears, and brought them to Aaron.
І позабирав їх із рук їх, і виробив форму, і зробив із них литого бичка. І казали люде: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Египецької землї.
And he received the gold from their hand, and he fashioned it with an engraving tool, and made a molded calf.
Then they said, “This is your god, O Israel, that brought you out of the land of Egypt!”
Then they said, “This is your god, O Israel, that brought you out of the land of Egypt!”
І вбачаючи се Арон, вистроїв перед ним жертівника. І покликне Арон і каже: Завтра сьвято Господеві!
So when Aaron saw it, he built an altar before it. And Aaron made a proclamation and said, “Tomorrow is a feast to the Lord.”
І повставали вони рано враньцї, та й вознесли жертви огняні і жертви мирні. І посїдали люде їсти й пити з ним, і вставши позаводили іграшки.
Then they rose early on the next day, offered burnt offerings, and brought peace offerings; and the people sat down to eat and drink, and rose up to play.
І рече Господь Мойсейові: Ійди боржій, спустись! Показились бо сї люде, що вивів єси з Египецької землї.
And the Lord said to Moses, “Go, get down! For your people whom you brought out of the land of Egypt have corrupted themselves.
Хутко звернули з дороги, що я заповідав їм; зробили собі литого бичка та й поприпадали ниць перед ним, і принесли йому жертву, й мовляють: Ось, бог твій Ізраїлю, що вивів тебе з Египецької землї.
They have turned aside quickly out of the way which I commanded them. They have made themselves a molded calf, and worshiped it and sacrificed to it, and said, ‘This is your god, O Israel, that brought you out of the land of Egypt!’ ”
І рече Господь Мойсейові: Бачив я людей сих; се люде затвердїлого серця.
Іди ж від мене, щоб запалав я гнївом на їх, і щоб менї вигубити їх; тебе ж я зроблю народом великим.
І благав Мойсей Господа, Бога свого, і промовив: Про що, Господе, палати гнївом тобі на людей твоїх, що вивів єси з Египецької землї потугою великою й рукою міцною?
Чи то ж гаразд, як мовляти муть Египтїї: На лихо він вивів їх, аби повбивати в горах та повикорінювати з лиця земного? Одвернись від гнїва твого, да зжалься, що розлютувався на людей твоїх.
Why should the Egyptians speak, and say, ‘He brought them out to harm them, to kill them in the mountains, and to consume them from the face of the earth’? Turn from Your fierce wrath, and relent from this harm to Your people.
Спогадай Авраама, Ізаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся єси собою самим, словами: Намножу насїння вашого, як зір небесних, і всю 'цю землю, що про неї я глаголав, дам я насїнню вашому і наслїдувати мете її віковічно.
Remember Abraham, Isaac, and Israel, Your servants, to whom You swore by Your own self, and said to them, ‘I will multiply your descendants as the stars of heaven; and all this land that I have spoken of I give to your descendants, and they shall inherit it forever.’ ”
І зжалївся Господь, що розлютувався та й хотїв заподїяти лихо людям своїм.
So the Lord relented from the harm which He said He would do to His people.
І повернувся Мойсей, і спустивсь з гори, а таблицї сьвідчення в руцї його, таблицї пописані з обох боків; з одного й з другого боку пописані.
And Moses turned and went down from the mountain, and the two tablets of the Testimony were in his hand. The tablets were written on both sides; on the one side and on the other they were written.
А таблицї були дїло Боже і письмо — письмо Боже, вирізане на таблицях.
Now the tablets were the work of God, and the writing was the writing of God engraved on the tablets.
І почув Йосуа голос люду, що вигукував, і каже Мойсейові: Військовий погук у коші.
And when Joshua heard the noise of the people as they shouted, he said to Moses, “There is a noise of war in the camp.”
Та нї! каже, не так гукають подужники, і не так гукають подужані; голос пересьпівів я чую.
But he said:
“It is not the noise of the shout of victory,
Nor the noise of the cry of defeat,
But the sound of singing I hear.”
“It is not the noise of the shout of victory,
Nor the noise of the cry of defeat,
But the sound of singing I hear.”
І сталось, що, наближившись до табору, побачив бичка і таньцї, і запалав Мойсей гнївом, та й кинув таблицї з рук, і розбив їх під горою.
So it was, as soon as he came near the camp, that he saw the calf and the dancing. So Moses’ anger became hot, and he cast the tablets out of his hands and broke them at the foot of the mountain.
І взяв бичка, що вони зробили, та й спалив його на вогнї, і розтовк його на прах; та й висипав у воду, та й дав її пити синам Ізрайлевим.
Then he took the calf which they had made, burned it in the fire, and ground it to powder; and he scattered it on the water and made the children of Israel drink it.
І рече Мойсей Аронові: Що тобі заподїяли сї люде? За що навів на їх великий гріх?
And Moses said to Aaron, “What did this people do to you that you have brought so great a sin upon them?”
І рече Арон: Не палай гнївом на мене, добродїю. Ти сам знаєш сей люд, який він ледачий.
So Aaron said, “Do not let the anger of my lord become hot. You know the people, that they are set on evil.
Кажуть вони менї: Зроби нам бога, щоб ійшов поперед нас, бо не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас з Египецької землї.
For they said to me, ‘Make us gods that shall go before us; as for this Moses, the man who brought us out of the land of Egypt, we do not know what has become of him.’
Я й кажу їм: У кого є золото, здіймайте з себе. І пооддавали менї, і вкинув я в огонь його, і вийшов сей бичок.
And I said to them, ‘Whoever has any gold, let them break it off.’ So they gave it to me, and I cast it into the fire, and this calf came out.”
І вбачав Мойсей, що розузданий се люд, а розуздав його Арон, на сором їх перед противниками їх.
Now when Moses saw that the people were unrestrained (for Aaron had not restrained them, to their shame among their enemies),
І став Мойсей у кошових воротях, і покликнув: Хто за Господа, до мене! І скупились до його всї сини Левієві.
then Moses stood in the entrance of the camp, and said, “Whoever is on the Lord’s side — come to me!” And all the sons of Levi gathered themselves together to him.
І каже їм: Так глаголе Господь, Бог Ізраїлїв: Підпережи кожен меча свого при бедрі, пройдїте сюди, і назад по табору од воріт і до воріт, і побивайте браттє ваше, і товариство ваше, і сусїд ваших.
And he said to them, “Thus says the Lord God of Israel: ‘Let every man put his sword on his side, and go in and out from entrance to entrance throughout the camp, and let every man kill his brother, every man his companion, and every man his neighbor.’ ”
І вчинили синове Ізрайлеві по слову Мойсейовому; і полягло того дня з люду до трох тисяч чоловіка.
So the sons of Levi did according to the word of Moses. And about three thousand men of the people fell that day.
І каже Мойсей: Присьвятїтеся Господеві сьогоднї проти синів своїх і проти братів своїх, щоб на вас послав сьогоднї благословеннє.
Другого ж дня промовив Мойсей до людей: Великим гріхом провинили ви! Оце ж підіймусь до Господа; може й спокутую ваші гріхи.
Now it came to pass on the next day that Moses said to the people, “You have committed a great sin. So now I will go up to the Lord; perhaps I can make atonement for your sin.”
Вернувся Мойсей до Господа й рече: Ой, величезним гріхом провинили сї люде; зробили собі бога із золота.
Then Moses returned to the Lord and said, “Oh, these people have committed a great sin, and have made for themselves a god of gold!
Оце ж, коли б простив гріх їх! Коли ж нї, дак вичеркни мене з книги твоєї, що написав єси.
Yet now, if You will forgive their sin — but if not, I pray, blot me out of Your book which You have written.”
І рече Мойсейові Господь: Хто провинив менї, вичеркну з книги моєї.
And the Lord said to Moses, “Whoever has sinned against Me, I will blot him out of My book.
Нинї ж ійди, веди люди туди, куди я заповідав тобі. Ангел мій йти ме поперед тебе; як же прийде година кари моєї, тодї й карати му їх за провини їх.
Now therefore, go, lead the people to the place of which I have spoken to you. Behold, My Angel shall go before you. Nevertheless, in the day when I visit for punishment, I will visit punishment upon them for their sin.”