Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І рече Господь Мойсейові: Ійди, здіймайсь ізвідсї, ти й люде, що ведеш з Египецької землї в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ізаакові і Яковові, глаголючи: Насїнню твойму оддам її.

1

The Command to Leave Sinai

Then the Lord said to Moses, “Depart and go up from here, you and the people whom you have brought out of the land of Egypt, to the land of which I swore to Abraham, Isaac, and Jacob, saying, ‘To your descendants I will give it.’

2

І пошлю перед тобою ангела та й повиганяю Канааніїв, Аморіїв, і Хетіїв, і Ферезіїв і Гевіїв і Євузіїв.

2

And I will send My Angel before you, and I will drive out the Canaanite and the Amorite and the Hittite and the Perizzite and the Hivite and the Jebusite.

3

Ійди в землю, де тече молоко і мід; сам бо не пійду серед вас, тим що ви запеклий народ, дак щоб не вигубити менї вас в дорозї.

3

Go up to a land flowing with milk and honey; for I will not go up in your midst, lest I [a]consume you on the way, for you are a stiff-necked[b] people.”

4

І почули люде се гірке слово, та й засуміли, і нїхто не надївав своїх окрас.

4

And when the people heard this bad news, they mourned, and no one put on his ornaments.

5

Рече бо Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих: Ви народ запеклий; коли б ійшов я одну тілько минуту проміж вами, дак вигубив би вас. Оце ж поздіймайте свої окраси з себе, я ж знаю, що чинити му з вами.

5

For the Lord had said to Moses, “Say to the children of Israel, ‘You are a stiff-necked people. I could come up into your midst in one moment and consume you. Now therefore, take off your [c]ornaments, that I may know what to do to you.’ ”

6

І позривали сини Ізрайлеві свої окраси з себе почавши від Гореб гори.

6

So the children of Israel stripped themselves of their ornaments by Mount Horeb.

7

Мойсей же взяв намета й напяв його за кошем, оддалеки від коша, та й назвав його соборним наметом. І сталося, кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за кошем.

7

Moses Meets with the Lord

Moses took his tent and pitched it outside the camp, far from the camp, and called it the tabernacle of meeting. And it came to pass that everyone who sought the Lord went out to the tabernacle of meeting which was outside the camp.

8

І сталось, як виходив Мойсей з намету, вставали всї люде, і стояло кожне коло входу у свій намет і дививсь всьлід Мойсейові, аж покіль увійде він у намет.

8

So it was, whenever Moses went out to the tabernacle, that all the people rose, and each man stood at his tent door and watched Moses until he had gone into the tabernacle.

9

А як увіходив Мойсей у намет, дак спускався хмарний стовп, і зупинявсь коло входу в намет, і розмовляв Господь із Мойсейом.

9

And it came to pass, when Moses entered the tabernacle, that the pillar of cloud descended and stood at the door of the tabernacle, and the Lord talked with Moses.

10

І вбачаючи весь люд стовпа хмарного, що стояв коло входу в намет, вставав увесь люд і падали ниць, кожне коло входу в свій намет.

10

All the people saw the pillar of cloud standing at the tabernacle door, and all the people rose and worshiped, each man in his tent door.

11

І розмовляв Господь із Мойсейом лицем до лиця, так як говорить чоловік з чоловіком; і вертався він до коша. Слуга ж його Йосуа Нуненко, молодик, не виходив із середини намету.

11

So the Lord spoke to Moses face to face, as a man speaks to his friend. And he would return to the camp, but his servant Joshua the son of Nun, a young man, did not depart from the tabernacle.

12

І рече Мойсей Господеві: Дивись, глаголав єси менї: Веди люд сей, та не сповістив мене, кого посилаєш зо мною. Ти ж глаголав: Знаю тебе на імя, та ще й ласку знайшов єси в очах моїх.

12

The Promise of God’s Presence

Then Moses said to the Lord, “See, You say to me, ‘Bring up this people.’ But You have not let me know whom You will send with me. Yet You have said, ‘I know you by name, and you have also found grace in My sight.’

13

Оце ж, коли знайшов я ласку в очах твоїх, дак дай менї взнати дороги твої, щоб пізнав тебе, та й знайшов ласку в очах твоїх, та зглянься й на те, що се люде твої!

13

Now therefore, I pray, if I have found grace in Your sight, show me now Your way, that I may know You and that I may find grace in Your sight. And consider that this nation is Your people.”

14

І рече: Лице моє йти ме з тобою, і я дбати му про упокій твій.

14

And He said, “My Presence will go with you, and I will give you rest.”

15

І рече до його: Коли не йти ме лице твоє, так і не веди нас ізвідти.

15

Then he said to Him, “If Your Presence does not go with us, do not bring us up from here.

16

Бо чим же впевняться, що знайшов я ласку в очах твоїх, я й люде твої? Чи не тим же, що пійдеш ти з нами, і відрізнимось ми, я й люде твої, від усякого народа, який є на земному лицї?

16

For how then will it be known that Your people and I have found grace in Your sight, except You go with us? So we shall be separate, Your people and I, from all the people who are upon the face of the earth.”

17

І рече Господь Мойсейові: І те, що промовив єси, сотворю; бо знайшов єси ласку в очу в мене, і знаю я на імя тебе.

17

So the Lord said to Moses, “I will also do this thing that you have spoken; for you have found grace in My sight, and I know you by name.”

18

І рече він: Покажи ж менї славу твою!

18

And he said, “Please, show me Your glory.”

19

І рече: Проведу всю милость мою перед лицем твоїм і проголошу імя Господа перед тобою; і милувати му, кого милувати, і милосердувати мусь, над ким милосердуватись. І рече:

19

Then He said, “I will make all My goodness pass before you, and I will proclaim the name of the Lord before you. I will be gracious to whom I will be gracious, and I will have compassion on whom I will have compassion.”

20

Не можна тобі бачити лице моє: бо не жити ме вже людина, що бачила лице моє.

20

But He said, “You cannot see My face; for no man shall see Me, and live.”

21

І рече Господь: Ось місце коло мене, і будеш стояти на скелї:

21

And the Lord said, “Here is a place by Me, and you shall stand on the rock.

22

І як проходити ме слава моя, поставлю тебе в щелинї скелї, та й затулю долонею моєю лице тобі, поки не перейду.

22

So it shall be, while My glory passes by, that I will put you in the cleft of the rock, and will cover you with My hand while I pass by.