Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,

1

The Beginning of Knowledge

The proverbs of Solomon the son of David, king of Israel:

2

Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;

2

To know wisdom and instruction,
To [a]perceive the words of understanding,

3

Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;

3

To receive the instruction of wisdom,
Justice, judgment, and equity;

4

Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;

4

To give prudence to the simple,
To the young man knowledge and discretion —

5

Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;

5

A wise man will hear and increase learning,
And a man of understanding will [b]attain wise counsel,

6

Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:

6

To understand a proverb and an enigma,
The words of the wise and their riddles.

7

Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.

7

The fear of the Lord is the beginning of knowledge,
But fools despise wisdom and instruction.

8

Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;

8

Shun Evil Counsel

My son, hear the instruction of your father,
And do not forsake the law of your mother;

9

Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.

9

For they will be a graceful ornament on your head,
And chains about your neck.

10

Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;

10

My son, if sinners entice you,
Do not consent.

11

Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,

11

If they say, “Come with us,
Let us lie in wait to shed blood;
Let us lurk secretly for the innocent without cause;

12

Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;

12

Let us swallow them alive like [c]Sheol,
And whole, like those who go down to the Pit;

13

Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;

13

We shall find all kinds of precious [d]possessions,
We shall fill our houses with [e]spoil;

14

Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —

14

Cast in your lot among us,
Let us all have one purse” —

15

Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,

15

My son, do not walk in the way with them,
Keep your foot from their path;

16

Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.

16

For their feet run to evil,
And they make haste to shed blood.

17

Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;

17

Surely, in [f]vain the net is spread
In the sight of any [g]bird;

18

Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.

18

But they lie in wait for their own blood,
They lurk secretly for their own lives.

19

Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.

19

So are the ways of everyone who is greedy for gain;
It takes away the life of its owners.

20

Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;

20

The Call of Wisdom

Wisdom calls aloud [h]outside;
She raises her voice in the open squares.

21

Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:

21

She cries out in the [i]chief concourses,
At the openings of the gates in the city
She speaks her words:

22

Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?

22

“How long, you [j]simple ones, will you love [k]simplicity?
For scorners delight in their scorning,
And fools hate knowledge.

23

Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.

23

Turn at my rebuke;
Surely I will pour out my spirit on you;
I will make my words known to you.

24

Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;

24

Because I have called and you refused,
I have stretched out my hand and no one regarded,

25

Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.

25

Because you disdained all my counsel,
And would have none of my rebuke,

26

За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;

26

I also will laugh at your calamity;
I will mock when your terror comes,

27

Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.

27

When your terror comes like a storm,
And your destruction comes like a whirlwind,
When distress and anguish come upon you.

28

Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.

28

“Then they will call on me, but I will not answer;
They will seek me diligently, but they will not find me.

29

За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,

29

Because they hated knowledge
And did not choose the fear of the Lord,

30

Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;

30

They would have none of my counsel
And despised my every rebuke.

31

За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.

31

Therefore they shall eat the fruit of their own way,
And be filled to the full with their own fancies.

32

Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;

32

For the [l]turning away of the simple will slay them,
And the complacency of fools will destroy them;

33

Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.

33

But whoever listens to me will dwell safely,
And will be [m]secure, without fear of evil.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Приповістей 1

Proverbs 1