Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Псалмів 150) | (Приповістей 2) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
  • Притчі Соломона, Давидового сина, який царював у Ізраїлі,
  • Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
  • щоб пізнавати мудрість і повчання, зрозуміти слова мудрості,
  • Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
  • засвоїти красномовні вислови, зрозуміти справжню істину та як здійснювати суд;
  • Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
  • щоби простим людям дати кмітливість, молодому юнакові — знання та розуміння.
  • Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
  • Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати,
  • Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
  • пізнає притчу, таємниче слово, вислови мудрих і загадки.
  • Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
  • Початок мудрості — страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога — початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням.
  • Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
  • Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері,
  • Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
  • оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию.
  • Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
  • Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи:
  • Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
  • Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка;
  • Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
  • поглинемо його живцем, немов ад [1] , — зітремо пам’ять про нього із землі;
  • Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
  • присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі;
  • Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
  • кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок!
  • Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
  • Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки!
  • Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
  • Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров.
  • Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
  • Однак, не без підстав розтягують сітку на птахів!
  • Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
  • Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей.
  • Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
  • Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.
  • Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
  • Мудрість оспівується на вулицях, вона виявляє себе на площах.
  • Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
  • Вона промовляє з висоти мурів, засідає при брамах володарів і при брамах міста сміливо говорить:
  • Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
  • Поки простодушні тримаються правди, — не посоромляться! А нерозумні, які люблять гордощі, стали безбожними і зненавиділи знання.
  • Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
  • Тож вони заслужили собі на осуд. Ось, я донесу до вас промовлене моїм подихом, — навчу вас мого слова.
  • Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
  • Оскільки я закликала, а ви не прислухалися, переконувала словами, а ви не звертали уваги,
  • Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
  • адже ви знехтували моїми порадами, а мої повчання відкинули.
  • За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
  • Тому і я посміюся з вашої погибелі, радітиму, коли вас спіткає знищення;
  • Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
  • коли зненацька налетить на вас замішання, і, немов вихор, надійде нещастя; коли до вас прийде скрута та облога, — коли найде на вас погибель.
  • Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
  • Тоді будете: коли волатимете до мене, то я не почую вас; шукатимуть мене погані люди, та не знайдуть.
  • За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
  • Адже вони зненавиділи мудрість і не обрали Господнього страху,
  • Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
  • і вони не забажали сприймати моїх порад, глузували з моїх повчань.
  • За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
  • Тому скуштують плодів власних доріг і наситяться своєю безбожністю.
  • Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
  • За погане ставлення до дітей будуть вигублені, викриття призводить безбожних до погибелі.
  • Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
  • А хто мене слухає, житиме в надії і знайде спочинок, не маючи страху перед усяким злом.

  • ← (Псалмів 150) | (Приповістей 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025