Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 13) | (Приповістей 15) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
  • Мудрість будує свій будинок,
    а дурнота його руйнує власними руками.
  • Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
  • Хто ходить просто, Господа боїться;
    чиї ж криві дороги, той ним гордує.
  • В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
  • В устах дурного — бич гордині;
    а губи мудрих їх оберігають.
  • Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
  • Де волів немає, там порожні ясла;
    де бики сильні, там урожай великий.
  • Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
  • Правдивий свідок неправди не говорить;
    фальшивий свідок брехнями дихає.
  • Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
  • Шукає мудрости насмішник, та даремно,
    а для розумного знання річ легка.
  • Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
  • Йди геть від дурня,
    бо тії не знайдеш уст розумних.
  • Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
  • Мудрість розумного — свою дорогу знати;
    безумство глупих — обман.
  • Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
  • Дурний з гріха сміється;
    між праведними існує ласка.
  • Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
  • Серце знає своє горе,
    а в радощі його чужому не втручатись.
  • Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
  • Дім лихих розпадеться,
    а намет праведних процвітатиме.
  • Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
  • Є дорога, що людині здається проста,
    але кінець її — шлях смерти.
  • І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
  • Навіть від сміху болить серце,
    і кінцем радощів буває смуток.
  • Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
  • Нестале серце насититься заходами своїми,
    людина добра — вчинками своїми.
  • Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
  • Простодушний іме віри кожному слову;
    розумний уважає на свої кроки.
  • Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
  • Мудрий боїться й відвертається від зла,
    а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
  • Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
  • Запальна людина робить дурниці,
    розважливий — зносить усе.
  • Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
  • Простаки наслідують дурноту,
    розумні ж увінчаються знанням.
  • Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
  • Ледачі перед добрими вклоняться,
    а безбожні перед праведних дверима.
  • Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
  • Бідний навіть сусідові нелюбий,
    в багатого ж є сила друзів.
  • Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
  • Грішить той, хто гордує ближнім;
    щасливий той, хто жалує вбогих.
  • Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
  • Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо?
    Милість і правда тим, хто добро замишляє.
  • З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
  • Кожна праця приносить користь;
    пуста балаканина — голод.
  • Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
  • Вінець мудрих — їхній хист;
    корона дурних — безглуздя.
  • Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
  • Вірний свідок рятує душі:
    хто дихає брехнею, той — облуда.
  • В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
  • В Господнім страсі — міцне довір'я людини,
    і її діти матимуть притулок.
  • Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
  • Господній острах — джерело життя,
    щоб уникати сітей смерти.
  • Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
  • У безлічі народу — царя слава;
    у нестачі людей — руїна князя.
  • Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
  • Хто терпеливий, той великий розум має;
    а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
  • Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
  • Лагідне серце — життя для тіла,
    а заздрість гризе кістки.
  • Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
  • Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає,
    а почитає той, хто жалує бідного.
  • Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
  • Злого валить на землю його власна злоба,
    а праведник у своїй чесності знайде притулок.
  • У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
  • У серці розумного мудрість покоїться,
    а між дурними її не видно.
  • Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
  • Справедливість підносить народ угору,
    а гріх — сором народів.
  • Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
  • Царська прихильність — розумному слузі;
    гнів його на того, що йому сором коїть.

  • ← (Приповістей 13) | (Приповістей 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025