Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками.
Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі.
В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх.
Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола.
Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню.
Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне.
Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання.
Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання.
Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні.
Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається.
Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть.
Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду.
І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач.
Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами.
Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення.
Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним.
Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість.
Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання.
Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних.
Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів.
Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний.
Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність.
З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді.
Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло.
Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду.
В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку.
Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті.
Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.
Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна.
Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках.
Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного.
Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості.
У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається.
Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними.