Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
← (Приповістей 15) | (Приповістей 17) →