Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.
Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.
У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
Плавильня — для серебра, и горнило — для золота, а сердца испытывает Господь.
На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.
Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным.
Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
Венец стариков — сыновья сыновей, и слава детей — родители их.
Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному — уста лживые.
Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
Подарок — драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.
Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нём, тот удаляет друга.
Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.
Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.
Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
Лучше встретить человеку медведицу, лишённую детей, нежели глупца с его глупостью.
Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
Кто за добро воздаёт злом, от дома того не отойдёт зло.
Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
Начало ссоры — как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.
Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного — оба мерзость пред Господом.
Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума.
Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.
Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
Человек малоумный даёт руку и ручается за ближнего своего.
Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.
Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
Коварное сердце не найдёт добра, и лукавый язык попадёт в беду.
Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
Родил кто глупого, — себе на горе, и отец глупого не порадуется.
Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
Весёлое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.
Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
Нечестивый берёт подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.
В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
Мудрость — пред лицом у разумного, а глаза глупца — на конце земли.
Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
Глупый сын — досада отцу своему и огорчение для матери своей.
Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.
Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду.
Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.