Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
Ліпше шматок хліба та мир до нього,
ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
Розумний слуга старшує над ганебним сином,
— з братами він розділить спадщину.
— з братами він розділить спадщину.
У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
Як горно срібло, а вогонь золото,
так Господь випробовує серце.
так Господь випробовує серце.
На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
Злочинець уважний на згубну мову,
а брехун прислухається до лукавого язика.
а брехун прислухається до лукавого язика.
Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає;
і хто нещастю радий, той не уникне кари.
і хто нещастю радий, той не уникне кари.
Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
Вінець старих людей — сини синів;
слава ж дітей — їхні батьки.
слава ж дітей — їхні батьки.
Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
Не личить дурневі наказуюча мова,
тим менше князеві — уста брехливі.
тим менше князеві — уста брехливі.
Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
Гостинець — самоцвіт для того, хто його має:
куди б не обернувсь він, матиме щастя.
куди б не обернувсь він, матиме щастя.
Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
Хто провину покриває — той любови шукає;
хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
Більше картання проймає розумного,
аніж дурного сто ударів.
аніж дурного сто ударів.
Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
Лихий шукає тільки заколоту,
тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат,
аніж на дурня, коли він шаліє.
аніж на дурня, коли він шаліє.
Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
Хто за добро злом платить,
від хати того зло не відійде.
від хати того зло не відійде.
Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
Почати сварку — немов випустити воду:
покинь спір, заки зчиниться сварка.
покинь спір, заки зчиниться сварка.
Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує,
обидва вони огидні Господеві.
обидва вони огидні Господеві.
Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
Навіщо гроші в руках дурня?
Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
Друг любить протягом усього часу;
він братом буде, коли спаде нещастя.
він братом буде, коли спаде нещастя.
Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
Не має глузду той, хто зобов'язується
і дає запоруку перед ближнім.
і дає запоруку перед ближнім.
Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
Хто любить рани, той любить сварку;
а хто нахабний, той занепаду шукає.
а хто нахабний, той занепаду шукає.
Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
Підступне серце добра не знаходить;
язик лукавий у біду потрапляє.
язик лукавий у біду потрапляє.
Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
Хто народжує дурня — собі на журбу народжує;
тим то батько дурного радощів не знає.
тим то батько дурного радощів не знає.
Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
Веселе серце — ліки добрі;
а дух прибитий висушує й кості.
а дух прибитий висушує й кості.
Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
Гостинці з пазухи бере безбожний,
щоб скривити стежки правосуддя.
щоб скривити стежки правосуддя.
В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
Мудрість у розумного перед очима,
дурного ж очі на край землі несуться.
дурного ж очі на край землі несуться.
Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
Безумний син своєму батькові досада,
і гіркота тій, що його вродила.
і гіркота тій, що його вродила.
Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.
Карати справедливого не добре,
як і бити благородного за правоту.
як і бити благородного за правоту.
Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
Хто в словах здержливий, той має знання,
і розумний той, у кого кров холодна.
і розумний той, у кого кров холодна.