Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
  • Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
    ніж дурний з нещирими устами.
  • Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
  • Навіть горливість без знання не добра,
    а хто надто поспішає — помилиться.
  • Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
  • Безумність людини руйнує її долю,
    та й ще на Господа вона серцем гнівається.
  • Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
  • Багатство множить друзів,
    а бідного покидає й друг його.
  • Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
  • Фальшивий свідок не уникне кари;
    хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
  • Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
  • Багато тих, що запобігають у князя ласки;
    кожен друг тому, хто дає гостинці.
  • Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
  • Убогим всі брати нехтують,
    тим більше його друзі віддаляються від нього;
    у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
    так само, хто вганяється за чужими справами.
  • Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
  • Хто здобуває мудрість, той любить свою душу;
    хто розуму пильнує, той знайде добро.
  • Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
  • Неправдомовний свідок не уникне кари;
    хто дихає брехнею, той загине.
  • Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
  • Не личать дурневі розкоші,
    тим менше слузі — панувати над князями.
  • Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
  • Розважність людини — бути повільним до гніву;
    слава її — переступи забувати.
  • Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
  • Гнів царський — мов рик лева,
    а його милість — як роса на рослину.
  • Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
  • Дурний син — батькові нещастя;
    а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
  • І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
  • Дім і достатки — то по батьках спадок,
    але від Господа розумна жінка.
  • Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
  • Лінивство глибокий сон наводить;
    душа недбала буде голодувати.
  • Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
  • Хто береже заповідь, той береже себе самого,
    а хто словом нехтує, той помре.
  • Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
  • Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
    і він йому відплатить за його добродійство.
  • Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
  • Карай твого сина, покіль є надія,
    але б'ючи, не бий його до смерти.
  • Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
  • Вельми гнівливий прийме кару:
    бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
  • Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
  • Слухай пораду й приймай навчання,
    щоб стати мудрим наостанку.
  • Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
  • Багато задумів у серці людини,
    але воля Господня — вона встоїться.
  • Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
  • Плід людини — її милосердя;
    убогий — ліпший, ніж брехун.
  • Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
  • Господній острах — життєдайний:
    насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
  • Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
  • Ледачий запускає свою руку в миску,
    та тяжко йому її до рота донести.
  • Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
  • Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
    коли розумного скартати, він набереться знання.
  • Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
  • Хто обдирає батька й проганяє матір,
    той син ганебний, безсоромний.
  • Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
  • Кинь, сину, слухати науку,
    що відводить від слів розумних.
  • Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
  • Лукавий свідок глузує з правосуддя,
    а уста грішників пожирають беззаконня.
  • На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
  • Готові на насмішників дрюки,
    і на спину дурних — удари.

  • ← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025