Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Надутий лиходїй — без'умом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.