Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;

1

Коли сядеш їсти з вельможею,
добре вважай на те, хто перед тобою,

2

Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.

2

і поклади собі ножа на горло,
коли ти надто ласий.

3

На ласощі його не надься: се оманлива страва.

3

На ласощі його не надься:
то оманлива страва.

4

В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.

4

В багатство не силкуйся вбиватись;
покинь думати про нього.

5

Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.

5

Подивишся на нього, а його вже немає,
бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.

6

Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;

6

Не їж хліба із скнарою,
на його ласощі не надься,

7

Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.

7

бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці:
“їж, пий!” — він тобі скаже,
та його серце не з тобою.

8

Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.

8

Шматок, що з'їв, ти повернеш,
і слова твої солодкі втратиш.

9

При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.

9

Не говори до вух дурному,
бо він зневажить мудрість слів твоїх.

10

Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,

10

Не пересувай межі древньої,
і не вдирайся в поля сирітські,

11

Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.

11

бо їх заступник сильний;
він захистить їхнє діло супроти тебе.

12

Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.

12

Прихили твоє серце до навчання,
і твої вуха до слів науки.

13

Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;

13

Не щади для хлопця картання:
не умре бо, як битимеш його різкою.

14

Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.

14

Ти битимеш його різкою
— і врятуєш його душу від Шеолу.

15

Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;

15

Мій сину! Як серце твоє мудре,
то й моє серце теж буде радіти,

16

Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.

16

і моє нутро буде веселитись,
коли уста твої казатимуть праві речі.

17

Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;

17

Нехай твоє серце грішникам не заздрить,
але будь у Господнім страсі повсякденно,

18

Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.

18

бо будучина існує напевне,
і твоя надія не буде марна.

19

Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.

19

Слухай, сину мій, і будь мудрий,
справляй серце твоє на путь (праву).

20

Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —

20

Не бувай з тими, що впиваються вином,
ані між тими, що обжираються м'ясом,

21

Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.

21

бо п'яниці й ненажери зубожіють,
а довге спання їх вбирає у лахи.

22

Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.

22

Слухай батька, що породив тебе;
не зневажай матері, коли вона старенька.

23

Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.

23

Придбай правду й не продавай її,
— мудрість, навчання й розум.

24

Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.

24

Праведного батько веселитиметься вельми,
і хто мудрого породив, буде ним радіти.

25

Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.

25

Нехай радіють батько твій і мати;
нехай веселиться та, що тебе породила.

26

Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.

26

Дай мені, сину, твоє серце,
і твої очі нехай доріг моїх пильнують,

27

Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;

27

бо блудниця — то глибока яма,
вузька криниця — чужинка.

28

Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.

28

Неначе харцизяка, вона засідає
і між людьми зрадників множить.

29

У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?

29

У кого: “Ой” — у кого: “Ой, леле”?
У кого сварка, у кого скарги?
У кого рани без причини?
У кого очі червоні?

30

У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.

30

У тих, що при вині засиджуються довго;
у тих, що ходять смакувати вино пахуче.

31

Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!

31

Не приглядайся до вина, яке воно червоне,
як гарно світиться у кубку,
як лагідненько ллється.

32

Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.

32

Потім воно вкусить, як гадина,
утне, немов зміюка.

33

Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,

33

Тобі ввижатимуться дивні речі,
серце твоє буде дурниці говорити;

34

І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;

34

і будеш немов той, що дрімає серед моря,
або як той, що вгорі лежить на щоглі.

35

Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.

35

“Били мене, та мене не боліло,
товкли мене, та не знав я нічого.
Коли ж я прокинусь?
Я буду знов того шукати!”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Приповістей 23

Приповістей 23