Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
На ласощі його не надься: се оманлива страва.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.
Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.