Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 22) | (Приповістей 24) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
  • Якщо сядеш за стіл вечеряти з можновладцями, добре вникни в те, що поставлено перед тобою,
  • Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
  • і простягай свою руку, розуміючи, що це і тобі потрібно буде приготувати.
  • На ласощі його не надься: се оманлива страва.
  • Якщо ж ти — ненаситний, не жадай його страв, бо в них — омана життя.
  • В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
  • Якщо ти бідний, то з багатієм себе не порівнюй, — від своїх задумів відмовся.
  • Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
  • Звернеш на нього своє око — та він зник, бо в нього приготовлені крила, наче орлині, і він повертається в дім свого господаря.
  • Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
  • Не їж із заздрісною людиною, — його страв не бажай.
  • Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.
  • Наче хтось ковтає волосину — таким чином він їсть і п’є.
  • Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
  • Не запрошуй його до себе, не їж з ним свого хліба, бо він його виблює і зганьбить твої щирі слова.
  • При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
  • Нічого не донось до вух нерозумного, щоб він часом не насміявся з твоїх розумних слів.
  • Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
  • Не пересувай віковічні межі й на власність сиріт не заходь!
  • Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
  • Адже Господь — їхній могутній викупитель, — Він розсудить справу, яку вони мають з тобою.
  • Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
  • Зверни своє серце до повчання, а свої вуха налаштуй на слова знання.
  • Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
  • Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре.
  • Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
  • Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.
  • Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
  • Сину, якщо твоє серце стане мудрим, то ти принесеш радість і моєму серцю;
  • Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
  • і твої уста промовлятимуть слова до моїх уст, якщо будуть правдиві.
  • Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
  • Хай твоє серце не заздрить грішникам, але весь день перебувай у Господньому страху.
  • Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
  • І якщо дотримуватимешся цього, то будуть у тебе нащадки, і надія твоя не пропаде.
  • Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
  • Сину, слухай, будь мудрим, прямо скеруй думки свого серця.
  • Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
  • Не будь п’яницею, не затримуйся на зустрічах і закупівлі м’яса.
  • Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
  • Адже кожний п’яниця і розпусник потрапить у злидні, і будуть одягатися в подерте та в лахміття всі ті, хто любить поспати.
  • Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
  • Сину, слухай батька, який породив тебе, і не зневажай матері своєї, через те, що вона зістарілася.
  • Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
  • Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
  • Праведний батько добре виховує, і за мудрого сина радіє його душа.
  • Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
  • Хай радіють тобою батько і мати, — нехай веселиться та, яка народила тебе.
  • Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
  • Сину, дай мені твоє серце, — хай твої очі пильнують мої дороги.
  • Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
  • Адже чужий дім — немов дірявий посуд, а чужа криниця — вузька.
  • Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
  • Такий швидко загине, — кожний беззаконник буде знищений.
  • У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
  • У кого горе? У кого безлад? У кого спір? Де неприємності та перемови? У кого рани без підстави? У кого мутні очі?
  • У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
  • Хіба не в тих, хто засиджується за вином? Чи не в тих, які вивідують, де бувають випивки?
  • Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
  • Не впивайтеся вином, але спілкуйтеся з праведними людьми, розмовляйте з ними на прогулянках. Бо коли на пляшки та келихи спрямовуватимеш свої очі, то пізніше ходитимеш більш нагим, ніж булава.
  • Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
  • Врешті-решт такий простягнеться, як укушений гадюкою, — наче отрута рогатого змія розходиться по ньому.
  • Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
  • Як тільки твої очі побачать чужу жінку, твої уста заговорять лукаво.
  • І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
  • І лежатимеш ти, немов посеред моря, наче стерновий серед розбурханих хвиль.
  • Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
  • І скажеш: Мене б’ють, а я не відчуваю болю; з мене глузують, а я не знаю. Коли ж настане ранок, щоб іти та шукати тих, до кого можна приєднатися?

  • ← (Приповістей 22) | (Приповістей 24) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025