Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
Якщо сядеш за стіл вечеряти з можновладцями, добре вникни в те, що поставлено перед тобою,
Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
і простягай свою руку, розуміючи, що це і тобі потрібно буде приготувати.
На ласощі його не надься: се оманлива страва.
Якщо ж ти — ненаситний, не жадай його страв, бо в них — омана життя.
В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
Якщо ти бідний, то з багатієм себе не порівнюй, — від своїх задумів відмовся.
Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
Звернеш на нього своє око — та він зник, бо в нього приготовлені крила, наче орлині, і він повертається в дім свого господаря.
Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
Не їж із заздрісною людиною, — його страв не бажай.
Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.
Наче хтось ковтає волосину — таким чином він їсть і п’є.
Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
Не запрошуй його до себе, не їж з ним свого хліба, бо він його виблює і зганьбить твої щирі слова.
При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
Нічого не донось до вух нерозумного, щоб він часом не насміявся з твоїх розумних слів.
Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
Не пересувай віковічні межі й на власність сиріт не заходь!
Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
Адже Господь — їхній могутній викупитель, — Він розсудить справу, яку вони мають з тобою.
Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
Зверни своє серце до повчання, а свої вуха налаштуй на слова знання.
Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре.
Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.
Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
Сину, якщо твоє серце стане мудрим, то ти принесеш радість і моєму серцю;
Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
і твої уста промовлятимуть слова до моїх уст, якщо будуть правдиві.
Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
Хай твоє серце не заздрить грішникам, але весь день перебувай у Господньому страху.
Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
І якщо дотримуватимешся цього, то будуть у тебе нащадки, і надія твоя не пропаде.
Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
Сину, слухай, будь мудрим, прямо скеруй думки свого серця.
Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
Не будь п’яницею, не затримуйся на зустрічах і закупівлі м’яса.
Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
Адже кожний п’яниця і розпусник потрапить у злидні, і будуть одягатися в подерте та в лахміття всі ті, хто любить поспати.
Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
Сину, слухай батька, який породив тебе, і не зневажай матері своєї, через те, що вона зістарілася.
Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
Праведний батько добре виховує, і за мудрого сина радіє його душа.
Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
Хай радіють тобою батько і мати, — нехай веселиться та, яка народила тебе.
Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
Сину, дай мені твоє серце, — хай твої очі пильнують мої дороги.
Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
Адже чужий дім — немов дірявий посуд, а чужа криниця — вузька.
Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
Такий швидко загине, — кожний беззаконник буде знищений.
У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
У кого горе? У кого безлад? У кого спір? Де неприємності та перемови? У кого рани без підстави? У кого мутні очі?
У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
Хіба не в тих, хто засиджується за вином? Чи не в тих, які вивідують, де бувають випивки?
Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
Не впивайтеся вином, але спілкуйтеся з праведними людьми, розмовляйте з ними на прогулянках. Бо коли на пляшки та келихи спрямовуватимеш свої очі, то пізніше ходитимеш більш нагим, ніж булава.
Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
Врешті-решт такий простягнеться, як укушений гадюкою, — наче отрута рогатого змія розходиться по ньому.
Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
Як тільки твої очі побачать чужу жінку, твої уста заговорять лукаво.
І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
І лежатимеш ти, немов посеред моря, наче стерновий серед розбурханих хвиль.