Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
← (Приповістей 24) | (Приповістей 26) →