Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:

1

Це повчання Соломона, які переписали друзі юдейського царя Єзекії.

2

Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.

2

Слава Божа скриває слово, а слава царя вшановує діла.

3

Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.

3

Небо високе, земля глибока, а серце царя — недослідиме.

4

Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:

4

Куй неочищене срібло, — і стане зовсім чисте.

5

Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.

5

Вигуби безбожних з оточення царя, — і його трон стоятиме непохитно в праведності.

6

Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;

6

Не хвалися перед царем, не стій на місцях можновладців.

7

Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.

7

Бо для тебе краще, коли скажуть: Піднімися до мене! — ніж щоб ти був принижений в присутності сильного. Говори про те, що бачили твої очі.

8

Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?

8

Не встрявай швидко в бійку, щоб врешті-решт ти не каявся, коли тобі докорить друг.

9

Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,

9

Відійди вбік, не погордуй,

10

Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.

10

щоб друг тобі не дорікав. І твоя ворожнеча та ненависть не вляжуться, а будуть для тебе рівноцінними смерті;
10a доброзичливість і люб’язність несуть свободу — бережи їх у собі, щоб ти не набрався сорому, але смиренно оберігав свої дороги.

11

Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.

11

Як золоте яблучко, у намисті з каменя сердоліка, — так і говорити розумне слово.

12

Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.

12

Як цінний сардонікс, уставлений у золоту сережку, так і мудре слово для чуйного вуха.

13

Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.

13

Як випадання снігу в жнива допомагає від жари, так і вірний вісник для тих, хто його послав. Бо приносить користь душам тих, хто ним послуговується.

14

Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.

14

Як вітри, хмари і зливи очевидні, так і ті, які хваляться оманливими подарунками.

15

Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.

15

У довготерпінні щаслива дорога царя, а м’який язик ламає і кості.

16

Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.

16

Знайшовши мед, їж у міру, аби, переситившись, ти не виблював його.

17

Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.

17

Не часто спрямовуй свою ногу до свого друга, аби, переситившись тобою, він не зненавидів тебе.

18

Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.

18

Булава, меч і загострена стріла, — така ж і людина, яка неправдиво свідчить проти свого друга.

19

Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.

19

Зіпсутий зуб і нога беззаконного згинуть у день лихоліття.

20

Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.

20

Як оцет шкідливий для рани, так і пристрасть, що охопила тіло, — вона засмучує серце.
20a Як міль для одягу і личинка для дерева, так і журба для людини, — вона шкідлива для серця.

21

Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;

21

Якщо твій ворог голодний, — нагодуй його; якщо спрагнений, — дай йому пити.

22

Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.

22

Роблячи це, ти нагортаєш йому на голову палаюче вугілля, а Господь віддасть тобі добром.

23

Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.

23

Північний вітер наганяє хмари, а безсоромне обличчя дратує язика.