Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
Як літом сніг, а в жнива дощ,
так і дурному почесть не личить.
так і дурному почесть не личить.
Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
Як пурхне горобець, як ластівка полине,
так незаслужене прокляття пройде.
так незаслужене прокляття пройде.
Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
Що батіг на кінську спину, уздечка на осла,
те на дурного ломака.
те на дурного ломака.
Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
Не відповідай дурному за його глупотою,
щоб і сам ти не став схожий на нього.
щоб і сам ти не став схожий на нього.
Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
Відповідай дурному за його глупотою,
щоб він у власних очах не був мудрим.
щоб він у власних очах не був мудрим.
Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту,
хто посилає вісті через дурня.
хто посилає вісті через дурня.
Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
Як ноги в кульгавого теліпаються,
так і приповідка в губах дурня.
так і приповідка в губах дурня.
Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
Що камінь прив'язувати до пращі,
те саме — дурневі віддавати шану.
те саме — дурневі віддавати шану.
Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
Що в руці п'яного тернова гілка,
те приповідка в устах дурнів.
те приповідка в устах дурнів.
Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
Як той лучник, що ранить усіх перехожих,
так і той, хто послуговується дурнем.
так і той, хто послуговується дурнем.
Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
Як пес повертається до своєї блювотини,
так дурень повторює свою дурноту.
так дурень повторює свою дурноту.
Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає?
На дурня більш надії, ніж на нього.
На дурня більш надії, ніж на нього.
Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
Двері обертаються на завісах,
а лінивий — на своїм ліжку.
а лінивий — на своїм ліжку.
Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
Лінивий занурює руку в миску,
та трудно йому донести її до рота.
та трудно йому донести її до рота.
Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
Лінивий вважає себе за мудрішого,
ніж семеро, що в лад відповідають.
ніж семеро, що в лад відповідають.
Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
Той ловить пса за вуха,
хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.
хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.
Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
Як божевільний, що жбурляє
вогнем і стрілами, і смертю,
вогнем і стрілами, і смертю,
Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
так чоловік, що обманює ближнього
і каже: “Чи ж я не жартую?”
і каже: “Чи ж я не жартую?”
Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
Як нема дров, вогонь погасне;
як не буде донощика, утихне сварка.
як не буде донощика, утихне сварка.
Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
Як вугілля на жар, а дрова на вогонь,
так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.
так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.
Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
Слова донощика, як ласощі солодкі,
що доходять до самісінького нутра.
що доходять до самісінького нутра.
Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
Що жужелиця з срібла на глинянім посуді,
те саме облесливі уста й зле серце.
те саме облесливі уста й зле серце.
Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
Устами вдає, хто ненавидить,
а в осерді кує зраду;
а в осерді кує зраду;
Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
не вір йому, як він ласкавенько говорить,
бо сім гидот у нього в серці.
бо сім гидот у нього в серці.
Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
Хоч як його ненависть приховується хитро,
та злоба його відкриється серед громади.
та злоба його відкриється серед громади.
Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
Хто риє яму, сам упаде до неї;
хто котить камінь угору, до того він повернеться.
хто котить камінь угору, до того він повернеться.