Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Лїнивий каже: "Лев на дорозї! лев на царинї!"
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.