Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
Як роса в жнива, як злива влітку, — так і нерозумному не є властива честь.
Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
Як літають птахи та горобці, так на нікого не спаде бездумне прокляття.
Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
Як батіг для коня чи шило для осла, так і кийок для беззаконного народу.
Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби ти не став подібним до нього.
Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
Але давай відповідь нерозумному за його ж безглуздям, щоб він сам собі не здавався мудрим.
Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
Через власні ноги питиме зневагу той, хто передає звістку через нерозумного посланця.
Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
Ноги нерозумного позбав рухливості, — позбав притчі його вуста!
Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
Хто прив’язує камінь до пращі, є таким самим, як і той, хто віддає славу нерозумному.
Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
У руці п’яниці проростає терня, а рабство — в руці нерозумних.
Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
Кожне тіло нерозумного попадає в безліч бур, адже їхній запал подавлений.
Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
Як пес, коли повертається до своєї блювотини, стає гидким, так само і безумний, який через власне зло повертається до свого гріха.
11a Є сором’язливість, яка призводить до гріха, а є сором’язливість, яка є ознакою величі й люб’язності.
11a Є сором’язливість, яка призводить до гріха, а є сором’язливість, яка є ознакою величі й люб’язності.
Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
Я бачив людину, яка вважала себе мудрою. Проте нерозумний має більше надії за неї!
Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
Як двері повертаються на завісах, так і лінивий на своєму ліжку.
Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
Ледар, сховавши руку за свою пазуху, не зможе піднести її до рота.
Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
Лінивий вважає себе мудрішим за того, хто справно відносить вістку.
Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
Як хапати злого пса за хвіст, так само і встрявати в чужу суперечку.
Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
Як ті, хто потребує лікування, розкидають на людей слова, і перший, хто його зустрічає словом, спіткнеться, —
Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
такими є всі, хто розставляє пастки на своїх друзів. А коли їх зловлять, вони кажуть: Та я ж зробив це жартома!
Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
При великій кількості дров вогонь збільшується, а де немає того, хто сіє незгоду, сварка затухає.
Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
Решітка для жару, дрова для вогню, а людина-наклепник — для підбурення до колотнечі.
Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
Слова шахраїв — улесливі, — вони пробиваються в потаємні покої нутра.
Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
Срібло, що дається, аби обманути, слід вважати за розбиту посудину, — облесливі уста приховують засмучене серце.
Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
Ворог своїми устами погоджується зі сльозами на все, а в серці кує зраду.
Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
Коли ворог просить щось у тебе гучним голосом, не вір йому, бо в його душі — сім лукавств.
Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
Хто приховує свою ворожість, той чинить обман, а розсудлива людина зізнається у своїх гріхах на зібраннях.
Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
Хто копає яму для ближнього, упаде в неї сам; хто котить камінь — на себе котить.