Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
Не хвались завтрашним днём, потому что не знаешь, что родит тот день.
Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
Пусть хвалит тебя другой, а не уста твои, — чужой, а не язык твой.
Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
Тяжёл камень, весок и песок; но гнев глупца тяжелее их обоих.
Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
Жесток гнев, неукротима ярость; но кто устоит против ревности?
Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
Искренни укоризны от любящего, и лживы поцелуи ненавидящего.
Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
Сытая душа попирает и сот, а голодной душе всё горькое сладко.
Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
Как птица, покинувшая гнездо своё, так человек, покинувший место своё.
Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
Масть и курение радуют сердце; так сладок всякому друг сердечным советом своим.
Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
Не покидай друга твоего и друга отца твоего, и в дом брата твоего не ходи в день несчастья твоего: лучше сосед вблизи, нежели брат вдали.
Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
Будь мудр, сын мой, и радуй сердце моё; и я буду иметь, что отвечать злословящему меня.
Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
Благоразумный видит беду и укрывается; а неопытные идут вперёд и наказываются.
Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
Возьми у него платье его, потому что он поручился за чужого, и за стороннего возьми от него залог.
Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
Кто громко хвалит друга своего с раннего утра, того сочтут за злословящего.
Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
Непрестанная капель в дождливый день и сварливая жена — равны:
Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
кто хочет скрыть её, тот хочет скрыть ветер и масть в правой руке своей, дающую знать о себе.
Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
Железо железо острит, и человек изощряет взгляд друга своего.
Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
Кто стережёт смоковницу, тот будет есть плоды её; и кто бережёт господина своего, тот будет в чести.
Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
Как в воде лицо — к лицу, так сердце человека — к человеку.
Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
Преисподняя и Аваддон — ненасытимы; так ненасытимы и глаза человеческие.
Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
Что плавильня — для серебра, горнило — для золота, то для человека уста, которые хвалят его.
Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
Толки глупого в ступе пестом вместе с зерном, не отделится от него глупость его.
Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
Хорошо наблюдай за скотом твоим, имей попечение о стадах;
Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
потому что богатство не навек, да и власть разве из рода в род?
Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
Прозябает трава, и является зелень, и собирают горные травы.
Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
Овцы — на одежду тебе, и козлы — на покупку поля.