Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
Не хвалися завтрішнім днем,
бо не знаєш, що день може вродити.
бо не знаєш, що день може вродити.
Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста,
чужий хтонебудь, — а не твої губи.
чужий хтонебудь, — а не твої губи.
Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
Важке каміння, тяжкий пісок,
— та гнів дурного обидвоє переважить.
— та гнів дурного обидвоє переважить.
Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
Жорстока — лютість, гнів — бурхливий,
та проти заздрощів хто встоїться?
та проти заздрощів хто встоїться?
Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
Рани від люблячого — щирі,
а поцілунки ворога — зрадливі.
а поцілунки ворога — зрадливі.
Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
Хто ситий, топче й крижку меду;
голодному й гірке — солодке.
голодному й гірке — солодке.
Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
Як пташка, що гніздо кидає,
так чоловік, що батьківщину кинув.
так чоловік, що батьківщину кинув.
Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
Олія й пахощі веселять серце,
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
Не покидай ні свого, ні батьківського друга,
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
Мій сину, будь розумний і радуй моє серце,
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
Обачний бачить лихо й ховається,
а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.
а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.
Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився;
замість чужих візьми з нього заставу.
замість чужих візьми з нього заставу.
Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос,
про того думають, що він його проклинає.
про того думають, що він його проклинає.
Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
Постійне капання в дощову погоду
і сварлива жінка — одне на одного схожі.
і сварлива жінка — одне на одного схожі.
Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер,
або набрати олії в руку.
або набрати олії в руку.
Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
Залізо гострить залізо,
а чоловік обточується в товаристві з другим.
а чоловік обточується в товаристві з другим.
Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї,
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
Як у воді обличчя обличчю відповідає,
так серце людини людині.
так серце людини людині.
Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
Шеол і Аваддон ніколи не насичуються,
так само ненаситні очі людські.
так само ненаситні очі людські.
Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
Що горно на срібло й на золото горнило,
те на людину уста, які її хвалять.
те на людину уста, які її хвалять.
Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі,
— його дурнота від нього не відступить.
— його дурнота від нього не відступить.
Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю,
і добре дбай про твої стада,
і добре дбай про твої стада,
Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
багатство бо не вічне;
чи ж багатство з роду до роду переходить?
чи ж багатство з роду до роду переходить?
Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
Як сіно скошене й пробивається отава,
і на горах траву збирають,
і на горах траву збирають,
Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
ягнята будуть тобі на одежу,
козли — ціна на поле,
козли — ціна на поле,