Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
Кращий той, хто звинувачує, ніж твердошия людина, — він раптово спалахне, і для нього не буде зцілення.
Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
Коли праведних хвалять, люди радіють, а коли безбожні панують, — люди стогнуть.
Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
Якщо людина любить мудрість, то його батько радіє, а коли водиться з розпусницями, то нищить маєток.
Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
Праведний цар піднімає країну, а беззаконний чоловік нищить її до основ.
Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
Хто лаштує сітку для обличчя свого друга, — накидає її на свої ноги.
В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
На того, хто грішить, наставлена велика пастка, а праведний перебуватиме в радості та веселості.
Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
Праведний здатний судити бідних, а безбожний не розуміє знання, і в бідного немає розуму тих, які знають.
Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
Зловмисні люди роблять у місті заколоти, а мудрі втихомирюють гнів.
Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
Мудрий чоловік судить народи, а нікчемний з обуренням насміхається, та не має страху.
Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
Люди, причетні до крові, ненавидітимуть праведного, а простодушні шукатимуть добра для його душі.
Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
Нерозумний виливає весь свій гнів, а мудрий в міру стримує його.
Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
Якщо цар прислухається до слів неправди, то і всі його підлеглі безбожні.
І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
Якщо разом іде той, хто позичає, і той, хто позичив, — Господь пильнує їх обох.
Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
Якщо цар судить бідних по правді, то його трон буде встановлений для свідчення.
Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
Синці та картання дають мудрість, а розпущена дитина соромить своїх батьків.
Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
Багато безбожників — багато стає і гріхів, та праведних охопить страх, коли вони впадуть.
Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
Наставляй свого сина, — і він дасть тобі мир, і буде прикрасою для твоєї душі.
Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
Для беззаконного народу немає радника, а той, хто дотримується закону, — блаженний.
Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
Словами впертого раба не виправиш: хоч він і зрозуміє, але до уваги не візьме.
Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
Якщо побачиш людину, яка швидко говорить, то знай, що нерозумний має більшу надію, ніж вона.
Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
Хто змалку живе розгнуздано, той стане слугою, і врешті-решт сам собі принесе страждання.
Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
Гарячкувата людина затіває бійку, а гнівливий чоловік викопує гріхи.
Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
Гордість принижує людину, а покірних Господь увінчує славою.
Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє*, та не виявляє.
Той, хто ділиться зі злодієм, ненавидить свою душу. Якщо хто почує, що проклинають, і не розголошує,
Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
такі через страх і сором перед людьми спіткнулися. Хто ж на Господа надіється, — радітиме. Безбожність призводить людину до падіння, а хто покладає надію на Володаря, — буде врятований.
Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
Багато хто влещується перед правителями, але праведність людини є від Господа.