Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Се слова Агура, сина Якейового, — слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:

1

Слова Агура, сина Яке, з Масси;
вирок чоловіка до Ітієла,
до Ітісла і до Ухала:

2

Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;

2

Справді я найдурніший з людей
і розуму людського нема в мене.

3

Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.

3

Я мудрости не навчився
і знання святих я не маю.

4

Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?

4

Хто вийшов на небо й спустився звідтіль?
Хто зібрав вітер у своїх жменях?
Хто замкнув воду в свою одежу?
Хто всі кінці землі поставив?
Яке йому ім'я? І яке ім'я його сина,
якщо ти знаєш?

5

Всяке слово в Бога — чисте; він — охорона вповаючим на його.

5

Кожне слово Боже випробуване;
він — щит для тих, що в нього захисту шукають.

6

Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.

6

До слів його не додавай нічого,
а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.

7

Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:

7

Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я:

8

Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,

8

неправду та брехливе слово віддали від мене;
не давай мені ані злиднів, ані багатства,
подай мені лиш достатнього хліба,

9

Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.

9

щоб я, наситившись, тебе не зрікся,
та не сказав: “Хто Господь?”
— або, збіднівши, не став красти
та не безчестив імени Бога мого.

10

Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.

10

Не обмовляй раба перед паном,
а то він проклене тебе, і ти будеш винним.

11

Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.

11

Є виродки, що проклинають батька свого
і не благословлять матері своєї;

12

Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.

12

є виродки, що себе чистими вважають,
хоч і не вмиті від бруду свого;

13

Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.

13

є виродки, що вгору очі задирають,
свої повіки підводять;

14

Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї — ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.

14

є виродки, що в них, неначе мечі — зуби,
немов ті ножі — ікли,
щоб пожирати бідних на землі,
з-між людей убогих.

15

Ненаситність дві дочки має: "давай, давай!" А навіть — три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!

15

П'явка дві дочки має: “Давай! Давай!”
Три речі ненаситні,
ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.

16

Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!

16

Шеол, неплідная утроба,
земля води несита,
та вогонь, який не каже: “Досить!”

17

Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.

17

Око, що глузує з батька
й що неньці не кориться,
— око те виклюють ворони в долині
і пожеруть орлята.

18

Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;

18

Троє речей для мене надто дивовижні,
ба й чотирьох не розумію:

19

Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.

19

дороги орла на небі,
дороги гадини на скелі,
дороги корабля посеред моря
і дороги чоловіка до дівчини.

20

Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!

20

Такий звичай у жінки-перелюбки:
їсть, обтирає рот свій
і каже: “Я нічого злого не зробила!”

21

Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:

21

Від трьох речей земля трясеться,
ба й чотирьох знести не може:

22

Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,

22

раба, що зацарює;
безумного, коли наїсться до наситу;

23

Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.

23

нелюбої, що вийде заміж,
і слугині, що успадкує по господині.

24

А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;

24

Чотири є їх на землі маленьких,
але вони мудріші понад мудрих:

25

Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;

25

мурашки, люд несильний,
а літом наготовлюють собі запаси;

26

Миші, — народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;

26

борсуки — народ слабенький,
а на скелях свої оселі мають;

27

В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;

27

сарана царя не має,
а вся вона шерегами виходить;

28

Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.

28

павук, що ти руками можеш узяти,
та він в палатах у царя буває.

29

А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:

29

Троє є їх, що мають ходу гарну,
ба й четверо, що гарно ходять:

30

Лев, — силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.

30

лев, найсильніший між звірями,
ні перед чим не уступає;

31

Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;

31

півень, що між курами похожає;
козел та цар, що перед народом виступає.

32

Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.

32

Якщо ти здуру загнавсь у гніві,
а потім обміркував, то затули рота рукою.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Приповістей 30

Приповістей 30