Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Се слова Агура, сина Якейового, — слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:
Сину, май страх до моїх слів, прийми їх і покайся. Так говорить муж тим, хто вірить у Бога, і я роблю зупинку…
Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;
Адже я — найбільш нерозумний з усіх людей, і людської мудрості в мене немає.
Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.
Бог навчив мене мудрості, і я осягнув знання святих.
Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?
Хто піднявся на небо і зійшов? Хто зібрав вітри за пазуху? Хто загорнув воду в плащ? Хто заволодів усіма кінцями землі? Яке його ім’я або яке ім’я його синів, — хіба ти знаєш?
Всяке слово в Бога — чисте; він — охорона вповаючим на його.
Усі Божі слова випробувані вогнем; Він охороняє тих, хто Його має в пошані.
Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.
Не додавай до Його слів нічого, аби Він тобі не докорив, і ти не став неправдомовним.
Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
Двох речей прошу я в Тебе, — не позбав мене милості, перш, ніж я помру;
Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
безглузде і оманливе слово віддали від мене, не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне,
Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
щоб я в достатку не став неправдомовцем і не сказав: Хто мене бачить? Або, щоби, збіднівши, не став злодієм і не клявся Божим Ім’ям.
Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
Не видавай раба в руки його пана, щоб він часом тебе не прокляв, і ти не пропав.
Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
Поганий нащадок проклинає батька і не благословляє матері.
Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
Поганий нащадок видає себе за праведного, але своєї дороги він не зберіг у чистоті.
Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
Поганий нащадок має гордий погляд і високо підняті брови.
Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї — ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
Поганий нащадок має зуби — як мечі, а ікла — як сікачі, щоб кусати й пожирати принижених на землі та їхніх вбогих з-поміж людей.
Ненаситність дві дочки має: "давай, давай!" А навіть — три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
У п’явки були три дуже їй любі [1] дочки, і ці три не задовольнили її; не наситилась і четверта, щоб сказати: Досить!
Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
Ад, любов жінки, Тартар [2] , не просякнута водою земля, вода та вогонь не скажуть: Досить!
Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
Око, яке глузує з батька і не шанує материнської старості, — нехай його виклюють ворони з долини, хай з’їдять його пташенята орлів!
Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
Трьох речей не спроможний я збагнути, і четвертої мені не зрозуміти:
Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
слід орла, який ширяє, шляхи змія на скелі, стежку корабля, що пливе посеред моря, і шляхи чоловіка в молодості.
Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
Така ж дорога і жінки, яка чинить перелюб: коли вчинить, вмившись, вона каже, що не вчинила нічого такого, чого не слід.
Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
Від трьох речей здригається земля, і четвертої не може знести:
Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,
коли раб стає царем, коли нерозумний наїдається досхочу хліба,
Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.
коли рабиня виганяє свою господиню, коли лиха жінка попадеться порядному чоловікові.
А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
А ось чотири дуже малі істоти на землі, та вони — мудріші мудрих:
Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
мурашки, в яких немає сили, та вони влітку готують собі запаси їжі;
Миші, — народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
гірські кролики — плем’я не сильне, та роблять свої нори в скелях;
В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
сарана — царя не має, та в похід вирушає впорядковано, за одним наказом;
Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.
і ящірка, яка чіпляється лапками, яку легко зловити, та вона живе в царських палатах.
А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:
Ось є троє, котрі мають легку ходу, і четвертий, який гарно ступає:
Лев, — силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.
молодий лев, найсильніший з тварин, він вбік не звертає і не поступається жодному звірові;
Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;
півень, який поважно ходить серед курей; козел, котрий верховодить у стаді, та цар, який публічно звертається до народу.