Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!