Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Приповістей 5

Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,

Мій сину! слухай уважно мудрости моєї,
прихили ухо твоє до розуму мого:

Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;

щоб ти зберіг собі розсудок,
і щоб наука уста твої зберегла.

Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;

Бо мед із уст чужої жінки капає,
і бесіда її масніша від олії,

Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.

але скін її гіркий, немов полин,
і гострий, наче меч двосічний.

Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.

Ноги її низходять до смерти,
кроки її простують до Шеолу.

Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.

Стежки життя вона не знає;
хода її непевна, їй до того байдуже.

Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.

Отож, сину мій, слухай мене,
не відступай від слова уст моїх.

Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,

Відсторони твою дорогу геть від неї,
не наближайсь до дверей її дому,

Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;

щоб не довелось віддати іншим твою славу,
а твоїх літ — людям немилосердним;

Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.

щоб не наживалися твоїм добром чужинці,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,

Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —

щоб не стогнав ти по тому,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,

Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;

щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів,
серце моє погордувало докором?

Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;

Я голосу вчителів моїх не слухав,
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.

Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!

Я мало не потрапив у крайнє лихо
поміж зборищем-громадою!”

Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.

Пий воду з твого водозбору,
воду, що б'є із власної криниці.

Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;

Чому б твої джерела мали розливатися навколо,
твої потоки по майданах?

Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.

Нехай будуть тобі одному,
а не чужим разом з тобою.

Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,

Нехай живець твій буде благословенний,
втішайся дружиною твоєї юности.

Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.

Премила лань! Люба сарна!
Нехай її чари упоюють тебе повсякчас,
у любощах її стало кохайся!

Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?

Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою,
до грудей сторонньої горнутись?

Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.

Дороги людські в Господа перед очима,
і він вирівнює всі стежки їхні.

Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.

Злого ловлять власні переступи,
у пута власного гріха він потрапляє.

Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.

Він помирає з-за браку науки,
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →