Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —

1

Мій сину! Коли за ближнього ти поручився,
коли дав руку твою за чужого,

2

То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.

2

коли зв'язав себе словами уст своїх,
коли піймавсь словами уст власних,

3

Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;

3

вчини, мій сину, ось що, і звільнишся,
бо ти попався в руки ближньому твоєму:
— іди, смирися, наполягай на твого ближнього;

4

Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;

4

не дай очам твоїм ні сну,
ні дрімоти твоїм повікам.

5

Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.

5

Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця)
і немов та птиця з сильця.

6

Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.

6

Іди, ледащо, до мурашки;
приглянься до її звичаїв, будь розумним.

7

Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;

7

Нема в неї ні начальства,
ні назирателя, ані вождя, —

8

А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.

8

і літом вона хліб собі готує,
у жнива збирає корм свій.

9

Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?

9

Докіль лежатимеш, лінивче
коли ти встанеш зо сну свого?

10

Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;

10

Не довго будеш спати, не довго й куняти,
не довго будеш, розлігшися, згортати руки,

11

А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.

11

і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе;
і недостача, мов муж збройний.

12

Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;

12

Людина розбещена, чоловік безбожний
— ходить з неправдивими устами,

13

Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;

13

мружить очі, совгає ногами,
подає знаки своїми пальцями.

14

У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.

14

З лихими думами на серці
він увесь час зло кує, сіє розбрат.

15

За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.

15

Тому на нього нагло надійде погибель,
він вмить буде розбитий, без рятунку.

16

От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:

16

Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні:

17

Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,

17

горді очі, язик брехливий,
руки, що кров безвинну проливають,

18

Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,

18

серце, що кує лихі задуми,
ноги, що біжать до зла швидко,

19

Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.

19

фальшивий свідок, що дихає брехнею,
та той, що між братами сіє чвари.

20

Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;

20

Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого,
не відкидай навчання матері твоєї.

21

На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.

21

Прив'яжи собі до серця їх, назавжди,
повісь собі на шию.

22

Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:

22

Бо заповідь — то світильник, а навчання — світло;
повчальні докори — дорога життя.

23

Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;

23

Коли ходитимеш, вона буде тебе водити,
як ляжеш, буде чатувати над тобою,
а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,

24

Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.

24

щоб зберегти тебе від злої жінки,
та від облесливости язика чужої.

25

Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;

25

Не пожадай у твоїм серці її вроди,
і не давай себе звести її морганням,

26

Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.

26

бо задля повії можна зубожіти до куска хліба,
тим часом, як замужня на дороге життя полює.

27

Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?

27

Чи ж можна в пазуху вогню набрати
так, щоб одежа не згоріла?

28

Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?

28

Або чи можна по жару ходити
так, щоб не опеклися ноги?

29

Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.

29

Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає:
хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.

30

Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;

30

До злодія не ставляться з презирством,
якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.

31

А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.

31

Та як упіймають, усемеро заплатить;
усе, що має в хаті, мусить він віддати.

32

Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.

32

Хто перелюбствує, тому ума бракує;
сам себе губить, хто це чинить.

33

Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.

33

Він стусанів і ганьби набереться,
сором його не зітреться ніколи.

34

Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;

34

Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа,
і він не пощадить у день помсти.

35

Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.

35

Ніякого він викупу не прийме,
нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Приповістей 6

Приповістей 6