Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Приповістей 6) | (Приповістей 8) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Приповістей 7

Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.

Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.

Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.

Додержуй мої заповіді, — і будеш жити,
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.

Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.

Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.

Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).

Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,

Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.

щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.

Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,

Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,

Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,

побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.

Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,

Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,

В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.

присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, —

І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,

аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.

Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:

Вона — пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті.

То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.

То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.

От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:

Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже:

В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;

“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.

Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;

Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати — та знайшла тебе я.

Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;

Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила.

Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;

Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.

Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;

Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,

Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;

бо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.

Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.

Сакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”

Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.

Зводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.

Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,

І він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,

Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.

покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.

Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.

Слухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.

Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:

Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;

Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;

бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.

Дом її — се битий шлях у преисподню, ведучий в саме мешканнє смертї.

Дім її — дорога до Шеолу,
вона веде вниз до покоїв смерти.

← (Приповістей 6) | (Приповістей 8) →