Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?

1

Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?

2

Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;

2

На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.

3

Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:

3

Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:

4

Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!

4

“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.

5

Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!

5

О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!

6

Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.

6

Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.

7

Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.

7

Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.

8

Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.

8

Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.

9

Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.

9

Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.

10

Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;

10

Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,

11

Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.

11

бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.

12

Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.

12

Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.

13

Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.

13

Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу

14

В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.

14

У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.

15

Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;

15

Мною царі царюють
і князі встановляють право.

16

Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.

16

Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.

17

Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.

17

Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.

18

І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;

18

Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.

19

Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.

19

Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.

20

Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,

20

Я ходжу путями правди,
стежками права,

21

Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.

21

щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.

22

Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;

22

Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.

23

Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.

23

Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;

24

Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.

24

коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.

25

Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;

25

Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;

26

Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.

26

тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.

27

Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,

27

Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,

28

Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),

28

як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,

29

Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —

29

як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —

30

Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,

30

я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,

31

Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.

31

гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.

32

Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.

32

Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!

33

Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.

33

Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.

34

Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!

34

Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!

35

Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;

35

Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.

36

Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.

36

Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Приповістей 8

Приповістей 8