Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.