Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Приповістей 31) | (Екклезіаста 2) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

Екклезіаста 1

Екклесиаст 1

Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:

Слова Екклесиаста,1 сына Давида, царя в Иерусалиме.

Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!

«Суета2 сует! —
сказал Екклесиаст. —
Суета сует,
все суета!»

Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?

Что приобретает человек от всех трудов своих,
которые он делает под солнцем?

Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.

Поколения приходят и уходят,
а земля остается навеки.

Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.

Солнце всходит, и солнце заходит,
и вновь спешит к месту своего восхода.

Вітер повіє на полуднє, потім поверне 'д півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.

Летит ветер на юг,
потом направляется к северу,
кружится, кружится
и возвращается на свои круги.

Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.

Все реки текут в море,
но море не переполняется.
И возвращаются реки к своим истокам,
чтобы течь снова.

Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.

Все эти вещи утомляют:
человек не может все пересказать,
глаз не насытится тем, что видит,
ухо не наполнится тем, что слышит.

Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.

Что было, то и будет,
и что делалось, то и будет делаться опять.
Нет ничего нового под солнцем!

Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.

Бывает такое, о чем говорят:
«Смотри, вот что-то новое!»
Но и это уже бывало в прежние времена,
еще задолго до нас.

Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.

Никто не помнит о живших прежде,
и о тех, что появятся позже,
не вспомнят те, кто будет жить после них.

Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;

Я, Екклесиаст, был царем над Израилем в Иерусалиме.

І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!

Я посвятил себя изучению и испытанию мудростью всего, что делается под небом. Это тяжелое бремя, которое Бог возложил на людей.

Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.

Я видел все, что делается под солнцем, все — суета, и все — погоня за ветром.3

Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.

Кривое не выпрямить,
а чего нет, того не сосчитать.

Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.

Я сказал себе: «Величием и мудростью я превзошел всех, кто правил Иерусалимом до меня. Я приобрел много мудрости и знаний».

І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;

Затем я решил узнать, в чем мудрость, а также в чем безумие и глупость, но понял, что и это погоня за ветром.

Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, — прибільшує й гризоти.

Ведь с большой мудростью приходит много печали,
и чем больше знаний, тем больше скорбь.

← (Приповістей 31) | (Екклезіаста 2) →