Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Екклезіаста 2)
|
(Екклезіаста 4) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
Всему есть свое время,
Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
время рождаться5 и время умирать;
Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
время убивать и время исцелять;
Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
время плакать и время смеяться;
Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
время раскидывать камни и время их собирать;
Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
время искать и время терять;
Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
время рвать и время сшивать;
Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
время любить и время ненавидеть;
Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
В чем польза работнику от труда его?
Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
Я видел бремя, которое Бог возложил на людей.
Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
Он создал все прекрасным в свое время. Он также вложил осознание вечности в сердца людей, но они не могут6 постичь всего, что делает Бог, от начала до конца.
Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
Я понял, что нет ничего лучше для людей, чем быть счастливыми и делать добро, пока они живы.
І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
И если кто-то может есть, пить и находить удовольствие во всяком своем труде, то это дар Божий.
Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
Я понял, что все, что делает Бог, пребудет вовек: к этому нечего прибавить и нечего от этого отнять. Бог делает так, чтобы люди благоговели перед Ним.
Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
Все, что есть и что будет, 7
Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
И вот что я еще видел под солнцем:
место суда,
І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
И подумал я:
«Бог будет судить обоих —
І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
И еще я подумал о людях: «Бог испытывает их, чтобы показать им, что они подобны животным.
Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
Одна участь у людей и животных: умирают и те, и другие. Одно у тех и у других дыхание, и нет у человека никаких преимуществ перед животными. Все суета.
Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
Все возвращается на круги свои: все пришло из праха, и в прах все возвратится.
Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
Кто знает: поднимается ли дух человека вверх, и опускается ли дух животного вниз, в землю?»
Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
И увидел я, что нет ничего лучше для человека, чем наслаждаться своим трудом, потому что такова его доля. Ведь кто может показать ему то, что будет после него?
← (Екклезіаста 2)
|
(Екклезіаста 4) →