Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Екклезіаста 7) | (Екклезіаста 9) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Хто рівен премудрому — а все ж таки хто розуміє значіннє річей? — Мудрість у чоловіка розяснює лице його й перемінює насуплений вид його.
  • Хто знає пояснення речей, як той мудрий? Мудрість людини освітлює її обличчя і відмінює суворість її виду.
  • Я кажу: Чини волю царську, а се — задля присяги перед Богом.
  • Чини волю царя і це з-за присяги перед Богом.
  • Не квап оддалятись од його; не будь упрямим в ледачому дїлї; бо він, що схоче, все може зробити.
  • Не квапся відійти від нього; в погану справу не втручайся, бо він що схоче, зробить.
  • Слово царське потужне; хто зважиться сказати йому: Що ти робиш?
  • Бо слово царя могутнє. Хто зважиться йому сказати: «Що чиниш?»
  • Хто певнить накази, той не дознає лиха; серце в мудрого знає й час і спосіб;
  • Хто береже наказ, той не дізнає лиха; серце мудрого час і суд розрізняє.
  • Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим,
  • На всяку бо річ є час і суд, і лихо, що над чоловіком висить, тяжке,
  • Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться?
  • бо він не знає, що буде; хто йому скаже, як воно настане?
  • Нїхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смертї, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого.
  • Ніхто не має влади над вітром, щоб стримати його, і ніхто не має влади над днем смерти. Від бою відпустки немає, і зло не вирятує того, хто його коїть.
  • Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що дїється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому.
  • Усе це я бачив, прихиляючи увагу до всього, що діється під сонцем, у час, коли людина панує над людиною — їй на шкоду.
  • Так бачив я, що ховали чесно безбожників, приходили й відходили з сьвятого місця, й забувано їх у містї, де вони так поводились. Та й се марнота.
  • Бачив я далі, що грішників ховали, і вони входили до спочинку, а ті, що чесно чинили, відходили далеко від святого місця, і їх у місті забували. Це теж марнота.
  • Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське, чинити зло.
  • Що вирок над лихим учинком не виконується швидко, тим то серце людське й повне бажання чинити зло.
  • Та хоч грішник сто раз коїть лихе й тріває в йому, то я знаю, що тільки богобоязливим буде добре, хто почуває почесть перед лицем його;
  • І хоча б грішник сто раз чинив зло, і то довго, однак я знаю добре, що щасливі будуть ті, що бояться Бога, власне тому, що вони його бояться.
  • А безбожному не буде щастя й, немов би тїнь, не довго пробуде такий, хто не боїться Бога.
  • Безбожному ж не буде щастя, і мов тінь проминуть його дні, бо не боїться Бога.
  • Ще ж, буває й ось така марнота на землї: Праведних постигає те, що заслуговали б учинки безбожних, а з безбожними дїється таке, що заслуговали б учинки праведних. І сказав я: та й се — марнота!
  • Є й така марнота, що діється на землі: праведним стається те, що заслужили своїми вчинками безбожні, а безбожним трапляється те, що заслужили своїми вчинками праведні. Я сказав: І це теж марнота.
  • От і вхвалив я веселощі; бо нема нїчого лучшого чоловікові під сонцем, як їсти, пити й веселим серцем уживати; се ж супроводить його в працї в днях життя його, що дав йому Бог під сонцем.
  • І я почав хвалити радість, бо нема щастя для чоловіка під сонцем, як їсти, пити й веселитись, і щоб це супроводжувало його при його праці за час його віку, який Бог дав йому під сонцем.
  • Як звернув я серце моє на те, щоб зрозуміти мудрість і розгледїти все, що дїється на землї, де то чоловік нї в день нї в ночі не має сну, —
  • Коли я спрямував мій розум на те, щоб спізнати мудрість та щоб додивитись на справи, які діються на землі, — бо ні удень, ані вночі не бачать сну очі —
  • Тодї спізнав я по всїх дїлах Божих, що людина не второпає того, що дїється під сонцем. Скільки б нї силкувався чоловік дослїдити, він все таки не здолїє виглибити того; і коли б який мудрець сказав, що він знає, то таки він не може того дослїдити.
  • тоді побачив я, розглянувши всі діла Божі, що ніхто не може збагнути діл, які діються під сонцем. Як би чоловік не силкувався, не може їх дослідити. Та й мудрий теж, навіть коли думає, що знає, не може їх дослідити.

  • ← (Екклезіаста 7) | (Екклезіаста 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025