Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Я нарциз, Соронська квітка, я лилїя долиняна!
Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої — голубки.
Що лилїя між тернами — те мила моя між дївами.
Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша — сама зелень.
Яблоня між деревами лїсними — се мій милий між молодиками. В холодку під нею любо седїти менї, овощі її солодкі піднебінню мойму.
Трями наших домів — із кедру, а наші бантини, — з кипарису.
Він увів мене в дім веселої гостини, а стяг його надо мною — любов.
Він увів мене в бенкетний покій, і любов — стяг його надо мною.
Покріпіть мене вином, осьвіжіть мене яблоками: від любови знемогаю.
Підсильте мене тістечками виноградними, яблуками мене одушевляйте, бо я з любови знемагаю.
Лїва рука його під головою в мене, правою мене він обнімає.
Ліва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.
Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на серни й оленицї польні, не будїть, не розрухуйте милої моєї, аж доки їй вгодно!
Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами й ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.
Се голос любого мого! ось, він ійде, скаче через гори; перескакує узгірря!
Уважно! Мій любий! Ось він іде, він стрибає по горах, по горбках скаче.
Бо ж мій милий — мов той сугак, мов той олень молоденький! Глянь, стоїть він за стїною в нас, у віконце зазирає, і кріз крати поглядає.
Мій любий — немов олениця або оленятко. Он він стоїть за нашою стіною, крізь вікна заглядає, крізь ґрати зазирає.
Ось мій любий говорить до мене: Встань, моя ти мила, вийди, прекрасна моя!
Заговорив мій любий і сказав до мене: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!
Квітки вбірають землю; час пісень настиг; в лугах наших голос горлицї чути;
Вже квіти на землі з'явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім.
Завязки фіґ показались на фіґовинї; виноград зацвив і дише любим своїм цьвітом. Уставай, моя ти люба, вийди, пишна вродо!
Смоковниця бруньки вже виганяє, і виноград, у цвіту пахощі розливає. Устань, іди, моя люба! Ходи, моя прегарна!
Голубко моя в росколинах скелї, схована в дупловинї! покажи менї лице твоє, дай голос твій почути; голос твій такий солодкий, образ твій такий принадний!
Моя голубко, у щілинах скелястих, у сховку стрімкої кручі! Дай глянути на твоє личко, дай голос твій почути! Бо голос твій солодкий, і личко твоє принадне.»
Ловіть нам лисицї, молодії лисинята, що псують наш виноградник, — виноградник у цьвіту наш!
Спіймайте нам лисиць, лисиць маленьких, що виноградники нівечать, наші виноградники у цвіту.
Мій любий менї належить, а я йому; він пасе серед лилїй.
Мій любий — мій, а я його, — його, що пасе між лілеями.