Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Гарна ти, моя мила, о, яка ж ти гарна! очі, неначе в голубки, під кучерями в тебе; волоссє в тебе — нїби стадо кіз, що сходять із гори Галаадської;
Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої — голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.
Зуби в тебе — мов отара острижених овець, що з купелї виходять, а в кожної близнята, і нема між ними неплідної.
Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходять. Кожний з них має свою пару, ані одному її не бракує.
Губи в тебе — пурпурова стрічка, а уста принадні; нїби половинки гранатового яблока — щоки твої під кучерями в тебе;
Немов кармазинова стьожка, твої губи й твоя бесіда мила. Немов розрізане надвоє яблуко гранатове — твої скроні, за твоїм покривалом.
Шия твоя — се вежа Давидова, построєна про зброю: тисячі щитів висять на нїй — щити самих сильних;
Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв. Тисяча щитів на ній повисло, усе зброя відважних.
Дві соски твої — мов близнятка в молодої серни, що між лилїями пасуться.
Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться.
Покіль день холодом дише, тїнь не простяглася, вийду я на гору мирри, на узгірря кадила.
Покіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок.
Зійди ж, подруго, за мною з Ливану; йди зо мною з Ливану! сьпіши з верхівя Амани, з верхівя Сенира й Єрмону, від леговищ левів, із гір, де рисї!
Ходи з Ливану, о дружино! Ходи, прилинь з Ливану; Поглянь з Амана-верховини із верховини Сеніру та Хермону — з барлогів лев'ячих, з гір леопардових.
Зранила ти серце моє, сестрице-подруго! взяла єси серце моє поглядом єдиним, одним намистом на шиї твоїй!
Ти полонила моє серце, моя сестро-дружино! Ти полонила моє серце одним лиш твоїм оком, однією перлиною твого намиста!
Що за любі ласки в тебе, сестронько-подруго, ласки твої над вино солодші, а пахощі мастей твоїх над усї пахощі!
Які ж бо твої любощі прекрасні, моя сестро-дружино! Які ж бо твої любощі хороші! Понад вино! І запах твоїх пахощів понад усі бальзами.
В тебе з уст, подруго, капле мед, як з крижки; мед і молоко в тебе з язика стїкає, а пахощі одеж твоїх — пахощі Ливану!
З уст твоїх крапле медом, о дружино, мед і молоко у тебе під язиком, і запах твоїх шат, немов запах Ливану.
Обгороджений сад — сестра моя люба, замкнений город, під печаттю криниця;
Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.
Росадники твої — се сад гранатових яблок, роскішного плоду, кипер вкупі з нардом;
Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.
З шафраном там нард, цинамон там із нардом; мирра там і алой з усїма пахощами;
Нард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні. Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші.
Джерело саду — колодїзь води живої й потоки з Ливану.
Ти джерело садів, криниця води живої; потоки, що з Ливану ринуть!