Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (П. Пісень 5) | (П. Пісень 7) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Де ж твій милий подївся, ти, найуродливша між женщинами? Куди пійшов твій любий, щоб нам із тобою його шукати?
  • Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати?
  • Він у саду в себе ходить, в цьвітнику пахущім, він залюбки попасає проміж лилїями.
  • Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.
  • Милий мій належить менї, а я милому, — тому, що в лилїях попасає.
  • Я — мого любого й мій любий — мій, він, що пасе отам поміж лілеями.
  • Гарна ти, моя любко, неначе та Тирса, мов Ерусалим принадна, а грізна-поважна, як військо, під стягом стоюче.
  • Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.
  • Одверни від мене очі, — мене вони зворушують!
  • Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.
  • В тебе волос — мов отара кіз, що сходять із Галааду; зуби в тебе — наче овець стадо, що з купелї виходить, а в кожної близнята, й нема між ними неплодної;
  • Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.
  • Нїби половинки яблока-гранати щоки твої під кучерями в тебе.
  • Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.
  • Шістьдесять цариць сяє, вісїмдесять бранок, а дївчат безлїч,
  • Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, —
  • Та вона єдина, голубка моя, чистая моя; єдина вона в матері своєї, вибрана зпроміж усїх, що вона зродила. Побачили її дївчата, й стали вихваляти; царицї й бранки — усї величали.
  • одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють:
  • Хто ж се, що, мов зоря, зазорилась, гарна, як місяць, а ясна, як сонце, грізна, мов військо під стягами?
  • «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»
  • Я зійшла в сад оріховий, подивитись на зелень в долинї, поглянути, чи вже розвилась лоза виноградна, чи зацвили яблонї гранатові?
  • В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.
  • Не знаю, як завела мене душа моя 'д колесницям значних у народї мойму.
  • І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу.

  • ← (П. Пісень 5) | (П. Пісень 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025