Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди,
Горе тим, хто пише злі закони! Бо, пишучи, біду пишуть,
Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народї; щоб із удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.
перекручуючи суд бідних, привласнюючи суд бідних Мого народу, щоб вдова була їм на розкрадання і сирота — на пограбування.
Що ж ви будете чинити, як день навідання прийде, як погибель здалека надійде? Де захисту будете шукати, де подїнете скарби ваші?
А що вони робитимуть у день відвідин? Адже скорбота на вас нагряне здалека. І до кого втечете, щоб вам допомогли? Де залишите вашу славу,
Без мене згорбитесь в оковах, поляжете між убитими. Та й тодї ще не одвернесь гнїв його, й рука його все ще простягнута.
щоб не потрапити в полон? І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена.
О, Ассур — він палиця мого гнїву, а кий в руцї його — се моя досада!
Горе ассирійцям! Палиця Мого гніву і люті є в їхніх руках.
Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому приказ, ограбити його до нитки, здобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозї, його місити.
Я пошлю Свій гнів на беззаконний народ, і накажу вчинити здирство і пограбування Моєму народові, зруйнувати міста й обернути їх у порох.
Но він иншої про се гадки, не так помислить серце його: на думцї в його — вигубити й викоренити не трохи ще инших народів.
Він же не так розмірковував і в душі не так задумав, але, щоб змінити його розум, вигубити немалий народ.
Хиба Хальне не те, що й Кархемис? або Емат не те, що й Арпад? а Самария не те, що Дамаск?
то він скаже: Хіба не взяв я країну, що над Вавилоном і Халанном, де збудовано башту? І я взяв Аравію, Дамаск і Самарію.
Та же рука моя загорнула ті царства ідолські, а в них більше божищ, нїж у Ерусалимі та в Самариї!
Таким чином, як я захопив ці, так само заберу і всі країни. Закричіть, різьблені статуї в Єрусалимі та в Самарії.
Хиба ж я не вчиню те саме з Ерусалимом і богами його, що вчинив із Самариєю й ідолами її?
Бо так, як Я зробив Самарії та її рукотворним божищам, так зроблю Єрусалимові та його ідолам.
Та станесь: як довершить Господь усе те на Сионї, що задумав, і все скінчить в Ерусалимі, тодї скаже: Навідаюсь тепер до справ надутого серця в царя Ассирийського та до гординї звисока глядючих очій його!
І буде, що коли Господь завершить усе чинити на горі Сіон і в Єрусалимі, то наведе на великий розум володаря ассирійців, і на висоту слави їхніх очей.
Він бо каже: Се силою руки моєї і моєю мудрістю я отте зробив, бо я розумний: я пересуваю гряницї в народів і розхапую скарби їх, та скидаю з престолів, неначе велет;
Адже він сказав: Зроблю силою і мудрістю розуму, відніму околиці народів, пограбую їхню силу, затрясу заселеними містами
І рука моя захопила, мов гнїзда, багацтва в народів, і як забірають покинуті в них яйця, так я побрав всї землї, а нїхто й крилом не рушив, не отворив рота й не писнув.
і охоплю рукою весь усесвіт, як гніздо, і заберу яйця, як залишені, і немає нікого, хто втече від мене чи мені чинитиме опір.
Та чи хвалиться ж сокира перед тим, що нею рубає? Хиба ж пила гордиться перед тим, хто її тягне? Як коли б палиця піднімалась на того, хто її піднімає; як коли б кий піднімався, коли він лиш деревина!
Хіба сокира прославиться без того, хто нею рубає? Чи підніметься пила без того, хто нею працює? Так само, якщо хтось візьме палицю чи дерево.
За се пошле Господь, Господь сил, сухоти на товстих у його, а між знатними в його запалить полумє, мов полумє огня.
Та не буде так, але Господь Саваот пошле безчестя на твою честь, і у твоїй славі загориться палаючий вогонь.
Сьвітло Ізрайлеве спаде на його огнем, і Сьвятий його буде полумєм, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.
І світло Ізраїля стане вогнем, і освятить його у вогні, що горить, і пожирає дерево, як траву.
І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він — умираючим чахотником;
У той день будуть знищені гори, пагорби і ліси, і пожере від душі аж до тіла. І буде той, хто втікає, як той, хто втікає від палаючого полум’я.
А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.
І тих, хто з них залишиться, буде мала кількість, і дитина їх запише.
І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.
І буде в той день, що більше останок Ізраїля не пристане, і ті, хто врятувався з дому Якова, більше не будуть покладатися на тих, хто їх кривдив, але правдою будуть покладатися на святого Бога Ізраїля,
Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.
І якщо народ Ізраїля буде, як морський пісок, то тільки останок врятується. Адже він довершить і скоротить справу в праведності,
І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.
тому що Бог зробить скорочену справу в цілому Всесвіті.
Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
Через це так говорить Господь Саваот: Не бійся, Мій народе, ассирійців, ви, котрі живете в Сіоні, тому що він палицею тебе поб’є! Бо Я наводжу на тебе рану, щоб тобі побачити дорогу Єгипту.
За малий час, за дуже малий — промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.
Адже ще трохи, і зупиниться гнів, а Мій гнів — в їхній раді.
І підніме Господь сил бич, як колись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.
І Бог підніме на них ворогів за карою Мадіяма в місці скорботи, і його гнів дорогою, що біля моря, на дорогу, що до Єгипту.
І станесь того часу: здійметься з плечей у тебе тягар його, й ярмо його — з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.
І станеться в той день, буде забраний його гнів від тебе і його ярмо з твого плеча, і ярмо зітліє на ваших спинах.
Ось він ійде на Аїят, проходить Мигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.
Бо прийде до міста Анге, перейде до Маґедо і поставить своє воєнне знаряддя в Махмасі.
Переходять тїснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.
І перейде долину, і прийде до Анге, страх охопить Раму, місто Саула.
Гукай голосно, дочко Галиму; нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!
Втече дочка Ґалліма, послухається Лаіс, послухається Анатот.
Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утїкають.
Жахнулася Мадевина і ті, які живуть у Ґіввірі.
Ще лиш день простоїть він у Нобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.
Заохотьте сьогодні залишитися в дорозі, потіште рукою гору, дочку Сіону, і ті пагорби, що в Єрусалимі.
Но Господь, Господь Саваот, зірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі — на землю повалені,
Бо ось Володар, Господь Саваот, силою тривожить славних, і через зарозумілість високі будуть знищені, і високі будуть упокорені,