Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Близько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.
І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.
І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,
То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя — скінчився грабіж!
ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,
Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,
Що побивав люто народи ударами без'упинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.
Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.
Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.
Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.
А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
Усі вони говорять, до тебе промовляють: — І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.
Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя — черва, хробаки — твоє покривало.
Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?
Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
Ти ж говорив у своїм серці: — На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.
Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.
А тепер ти попав в пекло, — в глибінь преисподню.
Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.
Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той — мовляв — що хитав землею, та трусив царствами?
Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: — Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,
Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?
Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.
Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, — ти, мов те падло, що його топчуть,
А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.
Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.
Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»
Так, встану на них — говорить Господь Саваот — і вигублю імя Вавилону до нащадку — й сина й внука, говорить Господь.
Я встану на них, — слово Господа сил, — і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, — слово Господнє.
І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, — слово Господа сил.
Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.
Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.
Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»
Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, — хто її відверне?
А коли Господь сил призначив, — хто може змінити? Рука його простягнута, — хто її відверне?
В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:
Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
«Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде — дракон летючий.
А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.
Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо — від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.