Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Слухайте мовчки мене, острови, ви же, народи, поновіте свою силу, а тодї приступіть й говоріть; станьмо разом на суд.

Fear Not, for I Am with You

Listen to me in silence, O coastlands;
let the peoples renew their strength;
let them approach, then let them speak;
let us together draw near for judgment.

2

Хто збудив-покликав од сходу мужа праведного, велїв йому йти за собою, підневолив йому народи та покорив царів? Та ж се він обернув їх мечем його в порох, — луком його в солому, рознесену вітром.

2

Who stirred up one from the east
whom victory meets at every step?a
He gives up nations before him,
so that he tramples kings underfoot;
he makes them like dust with his sword,
like driven stubble with his bow.

3

Ось, він уганяє за ними, верстає байдужно дорогу, якою нїколи не ходив своїми ногами.

3

He pursues them and passes on safely,
by paths his feet have not trod.

4

Хто се вчинив і довершив? Той, хто від почину покликає до жизнї народи. Я — Господь, первий (з усього) й останній, я — все той самий?

4

Who has performed and done this,
calling the generations from the beginning?
I, the Lord, the first,
and with the last; I am he.

5

Побачили острови й полякались, окрайни землї затремтїли. Вони посходились до купи;

5

The coastlands have seen and are afraid;
the ends of the earth tremble;
they have drawn near and come.

6

Кожен помагає свому товаришові й приговорює свойму братові: кріпись!

6

Everyone helps his neighbor
and says to his brother, “Be strong!”

7

Мідник додає духа виливальникові, а той, що бляшки вигладжує, кріпить того, що виковує на ковалї, та собі приговорює: добре споєне, та ще й цвяхами збиває, щоб добре держався.

7

The craftsman strengthens the goldsmith,
and he who smooths with the hammer him who strikes the anvil,
saying of the soldering, “It is good”;
and they strengthen it with nails so that it cannot be moved.

8

Ти ж, Ізраїлю, слуго мій, ти, Якове, вибраний у мене, ти, Авраамове, друга мого, насїннє, —

8

But you, Israel, my servant,
Jacob, whom I have chosen,
the offspring of Abraham, my friend;

9

Ти, що я його взяв від кінцїв землї, та покликав від її окраїн, і сказав тобі: ти мій слуга, я вибрав тебе й не одкину тебе,

9

you whom I took from the ends of the earth,
and called from its farthest corners,
saying to you, “You are my servant,
I have chosen you and not cast you off”;

10

Не бійся, бо я з тобою; не лякайся, бо я — Бог твій; я додам тобі сили, буду помагати, і піддержу тебе вірною правицею моєю.

10

fear not, for I am with you;
be not dismayed, for I am your God;
I will strengthen you, I will help you,
I will uphold you with my righteous right hand.

11

Ось, стидом і соромом окриються всї отті, що проти тебе лютують; в нїщо обернуться й погибнуть супротивники твої.

11

Behold, all who are incensed against you
shall be put to shame and confounded;
those who strive against you
shall be as nothing and shall perish.

12

Будеш їх шукати, й не знайдеш їх, тих ворогів твоїх; ті, що проти тебе ярились, маною почезнуть;

12

You shall seek those who contend with you,
but you shall not find them;
those who war against you
shall be as nothing at all.

13

Я бо, — Господь Бог твій; я держу тебе за руку-правицю; я говорю тобі: не лякайся, я помагаю тобі!

13

For I, the Lord your God,
hold your right hand;
it is I who say to you, “Fear not,
I am the one who helps you.”

14

Не бійся, Якове, червяку мій, Ізраїлю, малолюдку, — я помагаю тобі, — говорить Господь, твій відкупитель, Сьвятий Ізраїлїв.

14

Fear not, you worm Jacob,
you men of Israel!
I am the one who helps you, declares the Lord;
your Redeemer is the Holy One of Israel.

15

Я зроблю тебе валом зубчастим, новим, гострим; молотити меш гори, розтирати горби на мілкий порох.

15

Behold, I make of you a threshing sledge,
new, sharp, and having teeth;
you shall thresh the mountains and crush them,
and you shall make the hills like chaff;

16

Віяти меш їх, а вітер буде розносити їх, ти ж Господом будеш радоватись, хвалитись Сьвятим Ізрайлевим.

16

you shall winnow them, and the wind shall carry them away,
and the tempest shall scatter them.
And you shall rejoice in the Lord;
in the Holy One of Israel you shall glory.

17

Злиденні й убогі шукають води, — не знаходять; сохне язик їх від згаги; я ж, Господь, почую їх, я, Бог Ізрайлїв, не опущу їх.

17

When the poor and needy seek water,
and there is none,
and their tongue is parched with thirst,
I the Lord will answer them;
I the God of Israel will not forsake them.

18

На горах вітворю ріки й бурчаки по байраках; озером степ ізроблю, а сухі суходоли — повними криничин.

18

I will open rivers on the bare heights,
and fountains in the midst of the valleys.
I will make the wilderness a pool of water,
and the dry land springs of water.

19

Засаджу пустиню кедром, сосною, оливою й миртом; украшу степ явором, буком та кипарисом,

19

I will put in the wilderness the cedar,
the acacia, the myrtle, and the olive.
I will set in the desert the cypress,
the plane and the pine together,

20

Нехай бачять і знають і розумно всїм буде, що рука Господня вчинила все те, й Сьвятий Ізрайлїв се сотворив.

20

that they may see and know,
may consider and understand together,
that the hand of the Lord has done this,
the Holy One of Israel has created it.

21

Тепер же прийдїть ви, з справою вашою, говорить Господь; подайте докази ваші, говорить царь Яковів.

21

The Futility of Idols

Set forth your case, says the Lord;
bring your proofs, says the King of Jacob.

22

Нехай вони приступлять і скажуть нам, що має настати; нехай звістять що-небудь передом, заки ще постало, а ми станемо умом доходити та й збагнемо, на який конець воно вийшло, — нехай скажуть нам наперед, що ще буде.

22

Let them bring them, and tell us
what is to happen.
Tell us the former things, what they are,
that we may consider them,
that we may know their outcome;
or declare to us the things to come.

23

Будущину возвістїте, нехай же ми знаєм, що ви боги, або зробіть що-небудь, добре або хоч і лихе, щоб ми здивовались, та разом із вами побачили.

23

Tell us what is to come hereafter,
that we may know that you are gods;
do good, or do harm,
that we may be dismayed and terrified.b

24

Та ви — нїщо, та й витвір ваш неварт нїчого; гидота той, хто вас вибирає.

24

Behold, you are nothing,
and your work is less than nothing;
an abomination is he who chooses you.

25

Я розбудив його від півночі, й він прийшов; та й на сходї сонця буде він призивати імя моє, й топтати можних, як болото, й місити, мов той ганчар глину.

25

I stirred up one from the north, and he has come,
from the rising of the sun, and he shall call upon my name;
he shall trample on rulers as on mortar,
as the potter treads clay.

26

Хто звістив се з початку, щоб ми те знали, хто заздалегідь наперід, — щоб ми могли були сказати: Се правда? Нї, нїхто не звістив, нїхто не чув із вас слова!

26

Who declared it from the beginning, that we might know,
and beforehand, that we might say, “He is right”?
There was none who declared it, none who proclaimed,
none who heard your words.

27

Я первий сказав Сионові: Ось він! і дав Ерусалимові благовістника.

27

I was the first to sayc to Zion, “Behold, here they are!”
and I give to Jerusalem a herald of good news.

28

Я розглядався, та не було нїкого, й між ними не найшовся порадник, щоб я міг запитатись, і менї відказано.

28

But when I look, there is no one;
among these there is no counselor
who, when I ask, gives an answer.

29

От-що: всї вони — одно нїщо, й вироблено їх надармо; вітер порожній — божища їх!

29

Behold, they are all a delusion;
their works are nothing;
their metal images are empty wind.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Ісаї 41

Isaiah 41