Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Слухайте мовчки мене, острови, ви же, народи, поновіте свою силу, а тодї приступіть й говоріть; станьмо разом на суд.

Israel Assured of God’s Help

“Keep silence before Me, O coastlands,
And let the people renew their strength!
Let them come near, then let them speak;
Let us come near together for judgment.

2

Хто збудив-покликав од сходу мужа праведного, велїв йому йти за собою, підневолив йому народи та покорив царів? Та ж се він обернув їх мечем його в порох, — луком його в солому, рознесену вітром.

2

“Who raised up one from the east?
Who in righteousness called him to His feet?
Who gave the nations before him,
And made him rule over kings?
Who gave them as the dust to his sword,
As driven stubble to his bow?

3

Ось, він уганяє за ними, верстає байдужно дорогу, якою нїколи не ходив своїми ногами.

3

Who pursued them, and passed [a]safely
By the way that he had not gone with his feet?

4

Хто се вчинив і довершив? Той, хто від почину покликає до жизнї народи. Я — Господь, первий (з усього) й останній, я — все той самий?

4

Who has performed and done it,
Calling the generations from the beginning?
‘I, the Lord, am the first;
And with the last I am He.’ ”

5

Побачили острови й полякались, окрайни землї затремтїли. Вони посходились до купи;

5

The coastlands saw it and feared,
The ends of the earth were afraid;
They drew near and came.

6

Кожен помагає свому товаришові й приговорює свойму братові: кріпись!

6

Everyone helped his neighbor,
And said to his brother,
[b]“Be of good courage!”

7

Мідник додає духа виливальникові, а той, що бляшки вигладжує, кріпить того, що виковує на ковалї, та собі приговорює: добре споєне, та ще й цвяхами збиває, щоб добре держався.

7

So the craftsman encouraged the goldsmith;[c]
He who smooths with the hammer inspired him who strikes the anvil,
Saying, [d]“It is ready for the soldering”;
Then he fastened it with pegs,
That it might not totter.

8

Ти ж, Ізраїлю, слуго мій, ти, Якове, вибраний у мене, ти, Авраамове, друга мого, насїннє, —

8

“But you, Israel, are My servant,
Jacob whom I have chosen,
The descendants of Abraham My friend.

9

Ти, що я його взяв від кінцїв землї, та покликав від її окраїн, і сказав тобі: ти мій слуга, я вибрав тебе й не одкину тебе,

9

You whom I have taken from the ends of the earth,
And called from its farthest regions,
And said to you,
‘You are My servant,
I have chosen you and have not cast you away:

10

Не бійся, бо я з тобою; не лякайся, бо я — Бог твій; я додам тобі сили, буду помагати, і піддержу тебе вірною правицею моєю.

10

Fear not, for I am with you;
Be not dismayed, for I am your God.
I will strengthen you,
Yes, I will help you,
I will uphold you with My righteous right hand.’

11

Ось, стидом і соромом окриються всї отті, що проти тебе лютують; в нїщо обернуться й погибнуть супротивники твої.

11

“Behold, all those who were incensed against you
Shall be ashamed and disgraced;
They shall be as nothing,
And those who strive with you shall perish.

12

Будеш їх шукати, й не знайдеш їх, тих ворогів твоїх; ті, що проти тебе ярились, маною почезнуть;

12

You shall seek them and not find them —
[e]Those who contended with you.
Those who war against you
Shall be as nothing,
As a nonexistent thing.

13

Я бо, — Господь Бог твій; я держу тебе за руку-правицю; я говорю тобі: не лякайся, я помагаю тобі!

13

For I, the Lord your God, will hold your right hand,
Saying to you, ‘Fear not, I will help you.’

14

Не бійся, Якове, червяку мій, Ізраїлю, малолюдку, — я помагаю тобі, — говорить Господь, твій відкупитель, Сьвятий Ізраїлїв.

14

“Fear not, you worm Jacob,
You men of Israel!
I will help you,” says the Lord
And your Redeemer, the Holy One of Israel.

15

Я зроблю тебе валом зубчастим, новим, гострим; молотити меш гори, розтирати горби на мілкий порох.

15

“Behold, I will make you into a new threshing sledge with sharp teeth;
You shall thresh the mountains and beat them small,
And make the hills like chaff.

16

Віяти меш їх, а вітер буде розносити їх, ти ж Господом будеш радоватись, хвалитись Сьвятим Ізрайлевим.

16

You shall winnow them, the wind shall carry them away,
And the whirlwind shall scatter them;
You shall rejoice in the Lord,
And glory in the Holy One of Israel.

17

Злиденні й убогі шукають води, — не знаходять; сохне язик їх від згаги; я ж, Господь, почую їх, я, Бог Ізрайлїв, не опущу їх.

17

“The poor and needy seek water, but there is none,
Their tongues fail for thirst.
I, the Lord, will hear them;
I, the God of Israel, will not forsake them.

18

На горах вітворю ріки й бурчаки по байраках; озером степ ізроблю, а сухі суходоли — повними криничин.

18

I will open rivers in desolate heights,
And fountains in the midst of the valleys;
I will make the wilderness a pool of water,
And the dry land springs of water.

19

Засаджу пустиню кедром, сосною, оливою й миртом; украшу степ явором, буком та кипарисом,

19

I will plant in the wilderness the cedar and the acacia tree,
The myrtle and the oil tree;
I will set in the desert the cypress tree and the pine
And the box tree together,

20

Нехай бачять і знають і розумно всїм буде, що рука Господня вчинила все те, й Сьвятий Ізрайлїв се сотворив.

20

That they may see and know,
And consider and understand together,
That the hand of the Lord has done this,
And the Holy One of Israel has created it.

21

Тепер же прийдїть ви, з справою вашою, говорить Господь; подайте докази ваші, говорить царь Яковів.

21

The Futility of Idols

“Present your case,” says the Lord.
“Bring forth your strong reasons,” says the King of Jacob.

22

Нехай вони приступлять і скажуть нам, що має настати; нехай звістять що-небудь передом, заки ще постало, а ми станемо умом доходити та й збагнемо, на який конець воно вийшло, — нехай скажуть нам наперед, що ще буде.

22

“Let them bring forth and show us what will happen;
Let them show the former things, what they were,
That we may [f]consider them,
And know the latter end of them;
Or declare to us things to come.

23

Будущину возвістїте, нехай же ми знаєм, що ви боги, або зробіть що-небудь, добре або хоч і лихе, щоб ми здивовались, та разом із вами побачили.

23

Show the things that are to come hereafter,
That we may know that you are gods;
Yes, do good or do evil,
That we may be dismayed and see it together.

24

Та ви — нїщо, та й витвір ваш неварт нїчого; гидота той, хто вас вибирає.

24

Indeed you are nothing,
And your work is nothing;
He who chooses you is an abomination.

25

Я розбудив його від півночі, й він прийшов; та й на сходї сонця буде він призивати імя моє, й топтати можних, як болото, й місити, мов той ганчар глину.

25

“I have raised up one from the north,
And he shall come;
From the [g]rising of the sun he shall call on My name;
And he shall come against princes as though mortar,
As the potter treads clay.

26

Хто звістив се з початку, щоб ми те знали, хто заздалегідь наперід, — щоб ми могли були сказати: Се правда? Нї, нїхто не звістив, нїхто не чув із вас слова!

26

Who has declared from the beginning, that we may know?
And former times, that we may say, ‘He is righteous’?
Surely there is no one who shows,
Surely there is no one who declares,
Surely there is no one who hears your words.

27

Я первий сказав Сионові: Ось він! і дав Ерусалимові благовістника.

27

The first time I said to Zion,
‘Look, there they are!’
And I will give to Jerusalem one who brings good tidings.

28

Я розглядався, та не було нїкого, й між ними не найшовся порадник, щоб я міг запитатись, і менї відказано.

28

For I looked, and there was no man;
I looked among them, but there was no counselor,
Who, when I asked of them, could answer a word.

29

От-що: всї вони — одно нїщо, й вироблено їх надармо; вітер порожній — божища їх!

29

Indeed they are all [h]worthless;
Their works are nothing;
Their molded images are wind and confusion.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Ісаї 41

Isaiah 41