Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Праведний вмерає, та й нїхто сього не бере собі до серця; і люде побожні забераються з землї, та нїхто й не думає, що се праведник заберається з сьвіта, щоб не бачити ледарства.

1

Israel’s Futile Idolatry

The righteous man perishes,
and no one lays it to heart;
devout men are taken away,
while no one understands.
For the righteous man is taken away from calamity;

2

Він відходить туди, де впокій; всї, що ходять правою дорогою, спочнуть спокійно на ложах своїх.

2

he enters into peace;
they rest in their beds
who walk in their uprightness.

3

Приступіте ж, ви, до мене, дїти чарівницї; ви, кодло перелюбників та блудниць!

3

But you, draw near,
sons of the sorceress,
offspring of the adulterer and the loose woman.

4

Із кого ви глузуєте? проти кого роззївлюєте роти, висолоплюєте язики? чи ви ж не зрадливі дїти, чи не кодло ложі?

4

Whom are you mocking?
Against whom do you open your mouth wide
and stick out your tongue?
Are you not children of transgression,
the offspring of deceit,

5

Ви, що в блудї з ідолами потопаєте під кожним деревом розлогим, і бовванам дїти заколюєте понад водою та під скелями щілястими?

5

you who burn with lust among the oaks,a
under every green tree,
who slaughter your children in the valleys,
under the clefts of the rocks?

6

В гладких каменюках над бурчаками твоя роскіш; вони — вони твоє щастє; їм то ти приносиш жертви ливні і другі жертви; чи менї ж за се не гнївитись?

6

Among the smooth stones of the valley is your portion;
they, they, are your lot;
to them you have poured out a drink offering,
you have brought a grain offering.
Shall I relent for these things?

7

На високій та видній горі своє ти поставляєш ложе, й туди підходиш приносити жертву.

7

On a high and lofty mountain
you have set your bed,
and there you went up to offer sacrifice.

8

За дверима й за лутками ставиш памятники-ідоли свої; одвернувшись від мене, ти обнажуєшся й підходиш; розстелюєш постїль, вишукуєш місце, змовляєшся з тими, котрі тобі любі.

8

Behind the door and the doorpost
you have set up your memorial;
for, deserting me, you have uncovered your bed,
you have gone up to it,
you have made it wide;
and you have made a covenant for yourself with them,
you have loved their bed,
you have looked on nakedness.b

9

Ти ходила й до царя з пахущими мастьми, та все їх намножувала; ще ж слала й посли в краї далекі, та понижувалась як найглибше.

9

You journeyed to the king with oil
and multiplied your perfumes;
you sent your envoys far off,
and sent down even to Sheol.

10

Утомлялась, блукаючи дорогами твоїми, та не сказала собі: "пуста надїя!" ти все ще знаходила силу в руцї своїй, і не впадала на силах.

10

You were wearied with the length of your way,
but you did not say, “It is hopeless”;
you found new life for your strength,
and so you were not faint.c

11

Кого ж се злякалась ти, хто се тобі таким страшним здавався, що ти менї невірною зробилась, не думала про мене та й перестала носити в твойму серцї? Невже ж перестала ти боятись мене тому, що я довго мовчав?

11

Whom did you dread and fear,
so that you lied,
and did not remember me,
did not lay it to heart?
Have I not held my peace, even for a long time,
and you do not fear me?

12

О, я покажу праведність твою і вчинки твої, та вони не вийдуть у користь тобі.

12

I will declare your righteousness and your deeds,
but they will not profit you.

13

Як ти заголосиш, — чи ж поможе тобі збір твій? — та ж їх усїх понесе вітер, розвіє подих його; хто ж покладає надїю на мене, той унаслїдує землю, й посяде сьвяту гору мою.

13

When you cry out, let your collection of idols deliver you!
The wind will carry them all off,
a breath will take them away.
But he who takes refuge in me shall possess the land
and shall inherit my holy mountain.

14

І сказав: Здіймайте, пробирайте, рівняйте дорогу, забірайте все спотичливе з дороги люду мого.

14

Comfort for the Contrite

And it shall be said,
“Build up, build up, prepare the way,
remove every obstruction from my people’s way.”

15

Так бо говорить високий, величній, вічно живущий, Сьвятий на імя: Я живу на висотах і в сьвятинї, та й з тими, в кого дух сокрушен, в кого серце смиренне, щоб оживляти духа смиренних і додавати життя серцям сокрушених.

15

For thus says the One who is high and lifted up,
who inhabits eternity, whose name is Holy:
“I dwell in the high and holy place,
and also with him who is of a contrite and lowly spirit,
to revive the spirit of the lowly,
and to revive the heart of the contrite.

16

Не до віку ж бо я судитись буду, не вічно гнївитись, бо знемігся б передо мною дух і всяка душа, що я сотворив.

16

For I will not contend forever,
nor will I always be angry;
for the spirit would grow faint before me,
and the breath of life that I made.

17

За гріх зажерливостї його я гнївивсь і карав його, скривав лице моє й досадував; він же ж відвернувся й пійшов по дорозї за своїм серцем.

17

Because of the iniquity of his unjust gain I was angry,
I struck him; I hid my face and was angry,
but he went on backsliding in the way of his own heart.

18

І бачив я дорогу його, та й сцїлю його, і буду водити його й потїшати його та й без'утїшних у него.

18

I have seen his ways, but I will heal him;
I will lead him and restore comfort to him and his mourners,

19

Я додержу слова: мир, упокій далекому й близькому, говорить Господь, — та й сцїлю його.

19

creating the fruit of the lips.
Peace, peace, to the far and to the near,” says the Lord,
“and I will heal him.

20

А безбожні — як море розбурхане, що не може втихомиритись, і води його викидають каломут і грязиво.

20

But the wicked are like the tossing sea;
for it cannot be quiet,
and its waters toss up mire and dirt.

21

Нема миру безбожним — говорить Бог мій.

21

There is no peace,” says my God, “for the wicked.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Ісаї 57

Isaiah 57