Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.
І сталося в рік, коли помер цар Озія, я побачив Господа, Який сидів на високому і піднесеному престолі, і дім, сповнений Його слави.
Кр угом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.
І серафими стояли довкола Нього, шість крил в одного і шість крил у другого: двома вони покривали обличчя, двома покривали ноги і двома літали.
І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!
І вони вигукували один до другого, і казали: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля наповнена Твоєю славою!
І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.
І від голосу, яким вони гукали, піднялися одвірки, і дім наповнився димом.
І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, — а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!
І я сказав: О, я нещасний, бо я уражений, адже, будучи людиною і маючи нечисті уста, і я живу посеред народу, який має нечисті уста, та я на власні очі побачив Господа, царя Саваота.
На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;
І до мене був посланий один із серафимів, і він мав у руці вугілля, яке взяв щипцями з жертовника,
І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.
і доторкнувся до моїх уст, кажучи: Ось це доторкнулося до твоїх губ і забере твої беззаконня, і очистить твої гріхи!
І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!
І я почув голос Господа, Який промовляв: Кого пошлю, і хто піде до цього народу? І я сказав: Ось я! Пошли мене!
І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;
А Він промовив: Піди і скажи цьому народові: Ви будете слухати й слухати [1] , та не зрозумієте, будете дивитися й дивитися [2] , та не побачите!
Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.
Адже розтовстіло серце цього народу, і своїми вухами тяжко чують, і прижмурили свої очі, щоби часом не побачили очима, не почули вухами, не зрозуміли серцем і не навернулися, — щоб я їх не оздоровив.
І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.
І я запитав: Аж доки, Господи? А Він сказав: Аж доки не будуть спустошені міста, щоб не були заселені, і доми, щоб не було людей, і земля залишиться пусткою.
І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.
І після цього Бог відішле далеко людей, а ті, хто залишився на тій землі, розмножаться.
І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.
І ще є на ній десята частина, і знову буде на пограбування, як модрина і як жолудь, коли відпаде від своєї шляпки.