Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Хто се йде з Едому, в червоній одежі з Босору, такий величний в своїй одежі, що виступає в повнотї сили своєї? — Се я, — той що в устах його справедливість, я, сильний до рятовання.

1

The Lord’s Day of Vengeance

Who is this who comes from Edom,
in crimsoned garments from Bozrah,
he who is splendid in his apparel,
marching in the greatness of his strength?
“It is I, speaking in righteousness,
mighty to save.”

2

Чом же одїж твоя червона, а ризи твої — мов у того, що топтав виноград у тискарнї?

2

Why is your apparel red,
and your garments like his who treads in the winepress?

3

Я топтав виноград сам один, не було зміж народів нїкого зо мною; і я потоптав їх у гнїву мойму, давив їх у досадї моїй; кров їх бризгала на мої ризи, от я й замаргав усю одїж мою;

3

“I have trodden the winepress alone,
and from the peoples no one was with me;
I trod them in my anger
and trampled them in my wrath;
their lifeblooda spattered on my garments,
and stained all my apparel.

4

День бо помсти мав я на умі, і настав рік визволу людей моїх.

4

For the day of vengeance was in my heart,
and my year of redemptionb had come.

5

Я дивився, й не було помічника; дивувався, що не було кому піддержати мене; та менї помогла рука моя, й досада моя — вона піддержала мене;

5

I looked, but there was no one to help;
I was appalled, but there was no one to uphold;
so my own arm brought me salvation,
and my wrath upheld me.

6

І потоптав я ворогів в гнїву мойму, розбив їх у досадї моїй, і полив землю їх кровю.

6

I trampled down the peoples in my anger;
I made them drunk in my wrath,
and I poured out their lifeblood on the earth.”

7

О, вдячно буду згадувати змилуваннє Господнє, і буду славити Господа за все те, що Господь дарував нам; за всї блага для дому Ізраїля, які явив йому в милосердю свому і великій ласкавостї своїй.

7

The Lord’s Mercy Remembered

I will recount the steadfast love of the Lord,
the praises of the Lord,
according to all that the Lord has granted us,
and the great goodness to the house of Israel
that he has granted them according to his compassion,
according to the abundance of his steadfast love.

8

Він бо сказав: Вони ж народ мій, дїти, що не зломлять вірностї, — і він спасав їх.

8

For he said, “Surely they are my people,
children who will not deal falsely.”
And he became their Savior.

9

В кожній недолї їх він не покидав їх, і ангел лиця його рятував їх; з любови своєї й з милосердя свого визволяв їх; підняв їх і носив по всї днї давні.

9

In all their affliction he was afflicted,c
and the angel of his presence saved them;
in his love and in his pity he redeemed them;
he lifted them up and carried them all the days of old.

10

Та вони неслухняні бували й печалї завдавали духові його; за те ж він одвертався і ставав їм неприятельом; і сам воював проти них.

10

But they rebelled
and grieved his Holy Spirit;
therefore he turned to be their enemy,
and himself fought against them.

11

Тодї згадав народ часи давні, Мойсейові: де він — той, що вивів їх із моря з пастирем овець його? де той, що сьвятого духа свого вложив йому в серце?

11

Then he remembered the days of old,
of Moses and his people.d
Where is he who brought them up out of the sea
with the shepherds of his flock?
Where is he who put in the midst of them
his Holy Spirit,

12

Той, що вів Мойсея за праву руку величним рамям своїм; роздїлив перед ним води, щоб вічне вчинити імя собі;

12

who caused his glorious arm
to go at the right hand of Moses,
who divided the waters before them
to make for himself an everlasting name,

13

Той, що вів їх через безоднї, мов коня степом широким, та й не спотикались.

13

who led them through the depths?
Like a horse in the desert,
they did not stumble.

14

Мов стадо, що легко сходить у долину, так дух Господень вів їх до впокою. Оттак водив ти твій нарід, щоб собі імя славне вчинити.

14

Like livestock that go down into the valley,
the Spirit of the Lord gave them rest.
So you led your people,
to make for yourself a glorious name.

15

Споглянь же з небес, подивись із пробутку твого сьвятого й славного: Де любовний жар і кріпость твоя? — ласкавість твоя й милосердє твоє до мене — вони здержані!

15

Prayer for Mercy

Look down from heaven and see,
from your holy and beautifule habitation.
Where are your zeal and your might?
The stirring of your inner parts and your compassion
are held back from me.

16

Нї, тілько ти — отець наш; бо Авраам нас не відав, та й не знав про нас Ізраїль; ти, ти, Господь, — отець наш; від віків на імя тобі: Відкупитель наш.

16

For you are our Father,
though Abraham does not know us,
and Israel does not acknowledge us;
you, O Lord, are our Father,
our Redeemer from of old is your name.

17

Про що, Господи, допустив ти се на нас, щоб з путя твого ми збились, щоб закаменїло серце наше й перестало тебе боятись? Обернися ж задля слуг твоїх, задля поколїнь наслїддя твого.

17

O Lord, why do you make us wander from your ways
and harden our heart, so that we fear you not?
Return for the sake of your servants,
the tribes of your heritage.

18

На короткий час допалась вона народові сьвятостї твоєї, вороги бо наші взяли під ноги сьвятиню твою.

18

Your holy people held possession for a little while;f
our adversaries have trampled down your sanctuary.

19

М и тепер такими стали, наче б ти нїколи й не володїв над нами, наче б імя твоє не йменувалось над нами.

19

We have become like those over whom you have never ruled,
like those who are not called by your name.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Ісаї 63

Isaiah 63