Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
О, коли б ти прорвав небеса й зійшов! гори б таяли від лиця твого,
Немов вогонь, що палить смереччя, немов вогонь, що від нього кипить вода, — щоб так ворогам з'явилось твоє ім'я, щоб затряслись народи перед тобою,
Як від жару розтоплюючого, як від огню, що вода кипить від него, щоб імя твоє узнали вороги твої; од лиця твого задрожали б народи.
коли ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались
Як творив ти страшні дїла, яких ми й не сподївались, і сходив униз, то гори таяли від лиця твого.
і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім тебе, що стільки вчинив би тим, що на нього уповають.
Од віків бо не чували, й до уший не доходило, та й нїяке око не видало иншого Бога крім тебе, що стільки вчинив би тим, що надїються на него.
Ти йдеш назустріч тим, що радо чинять правду, що пам'ятають твої дороги. Та ось ти розгнівився, ми ж були згрішили нашим відступством і нашим віроломством.
Милостиво стрічав єси всякого, хто радо чинив справедливість, і про тебе думав на дорогах своїх. Та ось, ти прогнївився, за те, що ми з давна грішили, і як же нам спастися?
Всі ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа — вся наша справедливість. Усі ми пов'яли, мов те листя; гріхи наші нас несуть геть, наче вітер.
Всї ми породились — як прокажений, і вся праведність наша — як поваляна одежа; всї ми повяли, мов те листє, і гріхи наші, наче вітер, розносять нас.
Ніхто не прикликав імени твого й не пробуджувався, щоб тебе триматись, бо ти сховав від нас твоє обличчя і видав нас у руки злочинів наших.
І нема, хто б призивав імя твоє, хто б постановив твердо, за тебе держатись; тим то й сховав ти од нас обличчє твоє, та й покинув нас погибати в беззаконнях наших.
Тим часом, Господи, ти — наш Батько! Ми глина, ти наш гончар, і всі ми діло твоєї руки.
Тепер же, Господи, — та ж ти наш отець; ми глина, а ти творець наш, і всї ми — дїло руки твоєї.
Не гнівайся без міри, о Господи! Не згадуй злочину повсякчасно! Глянь же: Усі ми народ твій!
Не гнївайся, Господи, без міри; не згадуй до віку беззаконня наші. Глянь: ми ж усї — народ твій.
Міста твої святі опустіли; Сіон став порожній, Єрусалим — безлюдний.
Он, городи сьвятостї твоєї стали пустками; запустїв і Сион, та й Ерусалим спустошений.
Храм наш святий та славний, де тебе батьки наші прославляли, згорів у пожежі. Усе, що нам було миле, обернулося в руїну.