Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Ісаї 66)
|
(Єремії 2) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Слова Ереміїні Хелкієнкові, з тих сьвященників, що жили в Анатотї, в займищі Беняминовому, —
Слова Иеремии, сына Хелкии, одного из священников Анатота, что в земле Вениамина.
А надходило до него слово Господнє за часів Йосії Амоненка, царя Юдейського, тринайцятого року царювання його;
Слово Господа было к нему в тринадцатом году1 правления Иосии, сына Амона, царя Иудеи.
Та й за часів Йоакимових, сина Йосіїного, царя Юдейського, до конця одинайцятого року Седекії Йосієнка, царя Юдейського, аж до займу в полонь Ерусалимцїв у пятому місяцї.
Господь продолжал возвещать ему Свое слово во времена правления Иоакима, сына Иосии, царя Иудеи, до пятого месяца одиннадцатого года правления Цедекии,2 сына Иосии, царя Иудеи, когда жители Иерусалима были уведены в плен.
Надійшло ж до мене слово Господнє, говорючи:
И было ко мне слово Господне:
Перш нїж я зложив тебе в утробі матері твоєї, знав я тебе, і перш нїж ти появився із нутра матері твоєї, осьвятив я тебе: пророком для народів призначив тебе.
— Прежде чем Я образовал тебя во чреве, Я уже знал3 тебя, прежде чем ты вышел из утробы, Я избрал тебя; Я назначил тебя пророком для народов.
Я же промовив: Ой Господи Боже! я ж не вмію говорити, бо ще молодий.
Я ответил: — О Владыка Господь!4 Я не умею говорить, ведь я слишком молод.
Господь же рече до мене: Не кажи: Я молодий, бо до всїх, до кого пошлю тебе, пійдеш ти, й усе, що накажу тобі, будеш говорити.
Но Господь сказал мне: — Не говори: «Я еще молод». Ты пойдешь ко всем, к кому Я пошлю тебя, и будешь говорить все, что Я повелю тебе.
Не страхайсь перед ними, я бо з тобою, щоб тебе рятувати, сказав Господь.
Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, — сказал Господь.
І простяг Господь руку свою й доторкнувся уст моїх; і сказав менї Господь: Се вложив я мої слова в уста тобі.
Господь простер руку, коснулся моих уст и сказал мне: — Вот, Я вложил слова Мои в твои уста.
Ось, се я поставив тебе нинї над народами й над царствами, щоб ти викоренював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.
Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать.
І надійшло до мене слово Господнє, говорючи: Що бачиш Ереміє? І відказав я: Бачу жезло микдалевого дерева.
И было ко мне слово Господне: — Что ты видишь, Иеремия? — Вижу ветку миндального5 дерева, — ответил я.
І сказав до мене Господь: Бачиш гаразд; я бо пильную слова мого, щоб його спевнити.
— Верно разглядел, — сказал мне Господь, — ведь Я бодрствую6 над Моим словом, чтобы его исполнить.
І надійшло до мене вдруге слово Господнє, глаголючи: Що бачиш? Я відказав: Бачу, кипить казан, піддуваний вітром сюди від півночі.
Вновь было ко мне слово Господне: — Что ты видишь? — Вижу кипящий котел — он движется с севера, — ответил я.
І промовив до мене Господь: Від півночі зірветься халепа на всїх осадників сієї землї.
— С севера хлынет беда на всех, кто живет в этой стране, — сказал мне Господь. —
Се бо прикличу всї племена царств півночніх, говорить Господь, і поприходять вони та й поставить кожен престола свого перед ввіходом у ворота Ерусалимські й кругом усїх мурів його, та й по всїх містах, Юдейських.
Ведь Я призываю все народы северных царств, — возвещает Господь. —
Они придут и поставят свои престолы у ворот Иерусалима, вокруг всех окружающих его стен, у всех городов Иудеи.
І виявлю над ними суд мій за всї ледарства їх, за те, що покинули мене й приносили жертви богам иншим та припадали ниць перед роботою рук своїх.
Я оглашу приговор им за все их злодеяния: они оставили Меня, и возжигали благовония чужим богам, и поклонялись делам своих рук.
Оце ж підпережи бедра твої, рушай і говори до них усе, що накажу тобі; не страхайся перед ними, щоб я не покарав тебе в очах у них.
Соберись! Встань и скажи им все, что Я тебе повелю. Не бойся их, не то Я сокрушу тебя перед ними.
Се вчинив я тебе днесь неначе утвердженим замком і залїзним стовпом та мідяною стїною на всю отту землю, проти царів Юдейських, проти князїв їх, проти сьвященників і проти народу землї сієї.
Сегодня Я сделал тебя укрепленным городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле — царям Иудеи, ее вельможам, священникам и народу этой страны.
І хоч вони будуть воювати проти тебе, та не подужають тебе; я бо з тобою, говорить Господь, щоб рятувати тебе.
Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, — возвещает Господь.
← (Ісаї 66)
|
(Єремії 2) →