Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Слухайте слова, що говорить до вас Господь, ви, доме Ізрайлїв!
Послухайте Господнє слово, яке Він сказав проти вас, доме Ізраїля!
Так говорить Господь: Не вчітесь ходити стежками поганськими й не страхайтесь перед знаменнями небесними: бо страхаються їх тілько невіри.
Так говорить Господь: Доріг народів не навчайтеся і небесних ознак не бійтеся, бо вони бояться їхніх проявів!
Постанови поганські пусті: вони вирубають дерево в лїсї, оброблять руками ремісника сокирою,
Адже закони народів безглузді! Дерево вирубане з лісу, діло столяра чи вилитий виріб.
Покривають сріблом та золотом, прибивають гвіздєм та молотком, щоб не хиталось.
Сріблом і золотом прикрашене, цвяхами і молотами їх прикріпили, і вони не порушаться.
Вони, (ті ідоли) — мов точений стовп, і не говорять; їх носять, бо ходити не можуть. Тим і не лякайтесь їх, бо не здолїють вони нїяк зашкодити, та й щось доброго зробити вони не в силї.
Рівнї нема тобі, Господи! велик єси й велике імя твоє потугою.
Хто не збоїться тебе, царю народів? Одному тобі належиться честь, бо між усїма премудрими в народах і в усїх царствах їх нема рівнї тобі.
Всї вони дурні, безглузді; пуста наука їх — отте дерево.
Розплескане в листки срібло, привезене з Тарсису, та золото з Уфазу, — робота майстерних людей та рук плавильникових; одежа на їх із блавату та з пурпуру: все воно — робота людей тямущих.
Вони — коване срібло, — не ходитимуть. Куте срібло прийде з Тарсіса, золото Мофазьке і рука золотарів, усе це — вироби митців. У синє сукно і порфіру їх нарядять. 5 Їх неодмінно будуть носити [1] , бо вони самі не підуть! Тож не будете лякатися їх, бо вони не вчинять зла, — ні добра в них немає!
Господь же справдешній Бог, се живий Бог й віковічний царь. Од гнїву його тремтить земля, і погрози його не здолїють видержати народи.
Оце ж кажіть їм: Боги, що не сотворили неба й землї, позникають із землї й зпід неба.
Так їм скажете: Боги, які не створили небо і землю, хай загинуть із землі та з-під цього неба!
Він сотворив землю силою своєю, утвердив круг земний мудростю своєю і розумом своїм розпростер небеса.
Господь — це Він, Хто вчинив землю Своєю силою, Який простягнув Усесвіт у Своїй мудрості та Своїм розумом розпростер небо,
На його приказ ревуть води на небі, і він велить хмарам уставати з країв землї; творить блискавицї поміш з дощем, і випускає вітри з запасних сховищ своїх.
і безліч води в небі, і навів хмари з кінця землі, блискавки зробив для дощу і вивів світло зі Своїх сховищ.
Безумним виявлює себе кожен мистець у свойму знаннї, і кожен плавильник соромить себе бовваном своїм, бо вилите ним — се лож, і нема в йому духа.
Марною є кожна людина через брак знання, кожний золотар був засоромлений своїми литтями, бо вилили оману, — в них немає духу.
Се пуста мана, робота облуду; в день караючих навідин вони почезнуть.
Вони марні, діла глуму, у час їхніх відвідин вони будуть знищені.
Не такий, як їх, пай Яковів; бо його Бог — се творець усього, а Ізраїль — се булава царства його; на імя йому — Господь Саваот.
Не такою є частка Якова, бо Той, Хто створив усе, Він його спадок, Господь Йому Ім’я.
Забірай з країни добро твоє, скоро бо опинишся в облязї;
Він зібрав ззовні твою природу, що живе у вибраних посудинах.
Так бо говорить Господь: Ось, я повикидаю на сей раз осадників сієї землї і зажену їх у тїсноту, щоб їх половлено.
Бо так говорить Господь: Ось Я нищу скорботою тих, які живуть на цій землі, аби знайти твою рану.
Ой горе ж менї в нуждї моїй; болюча рана моя! та я кажу собі: заслужений сей смуток мій, і буду терпіти його:
Горе у твоєму побитті, твоя рана болюча. І Я сказав: Насправді це Моя рана, і вона Мене охопила.
Намет мій спустошено, і всї верівки мої порвано; дїти мої забрані від мене, нема вже їх: нїкому знов напяти намета мого й розвісити на йому покривал моїх;
Мій намет у біді, і всі Мої шкіряні покривала розірвані. Моїх синів і Моїх овець немає, немає більше місця Мого намету, місця Моїх шкіряних покривал.
Бо пастирі поставались безглуздими й не питали про Господа, а через те були й їх поступки нерозумні, та й стадо їх ійде в розсипок.
Адже нерозумні були пастирі й не шукали Господа! Через це вони не зрозуміли все стадо, і воно розсипалося.
Чути гук! Уже наближується; голосний галас від полуночньої землї, щоб городи Юдині обернути в пустки, в пробуток шакалів.
Ось іде шум гуркоту і великий землетрус із північної землі, щоб призначити міста Юди на знищення і на поселення для горобців.
Знаю, Господи, що людська дорога не в його волї, й не здолїє сам про себе чоловік давати напрям ступням своїм.
Знаю, Господи, що Твоя дорога не людська, і чоловік не піде, і не випростує своєї ходи.
Карай же мене, Господи, та не без міри, не в гнїві твойму, щоб не обернув мене в нїщо.
Настанови нас, Господи, але в суді, а не в гніві, щоб Ти нас не зробив нечисленними.
Нї, вилий досаду твою на народи, що не хочуть нїчого знати про тебе, й на племена, що не взивають імені твого; бо вони з'їли Якова, пожерли й вигубили його, а займище його спустошили.
Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на покоління, над якими не кликалося Твоє Ім’я, бо вони поглинули Якова і знищили його, а пасовисько його спустошили.