Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єремії 47) | (Єремії 49) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • Про Моаба так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Горе Неву-місту! воно спустошене буде; соромом окритий Киріятярим і звойований; та й Мизгав покриєсь стидом і в нїщо його обернуть. Замок високий обернено в посьміх!
  • О Моаве.
    Так говорит Господь Сил, Бог Израиля:

    — Горе Нево — он будет опустошен!
    Кирьятаим будет опозорен и захвачен;
    крепость будет опозорена и разрушена.

  • Слава Моабова зникне навіки; Гесбону недолю готують: нумо, витратьмо його зміж народів! Та й ти, Мадмено, погибнеш; меч ійде за тобою.
  • Минует слава Моава;
    в Хешбоне замышляют против него зло:
    «Идем, покончим с этим народом».
    И ты, Мадмен, замолкнешь140;
    меч будет преследовать тебя.

  • Чути крик і з Оронаїму, і тут валять-опустошують страшно!
  • Слушайте крики из Хоронаима,
    крики великого опустошения и разрушения.

  • Стерто на порох Моаб, дїти його заридали.
  • Погибнет Моав,
    заплачут его малые дети.

  • Від підходячих у гору в Лухит голосний плач роздається, від спускаючихся в низ із Оронаїму зачуває ворог риданнє по спустошенню.
  • Поднимаются жители на Лухит
    и на ходу горько плачут;
    на дороге, ведущей в Хоронаим,
    слышен скорбный плач о разорении.

  • Утїкайте, рятуйте життє, наге, мізерне як та деревина серед пустинї.
  • Бегите! Спасайте свои жизни!
    Будьте как одинокий можжевельник в пустыне.

  • Ти вповав на вироби рук твоїх, на твої достатки; за те ж пійдеш в неволю, ти самий, й бовван твій Хамос разом із своїми сьвященниками та князями своїми.
  • За то, что вы надеялись на свои дела и богатства,
    вас тоже захватят.
    В плен отправится Кемош141
    со своими священниками и вождями.

  • Прийде пустошник на кожний ваш город, й нї одно місто не остане цїле; погибне долина, спустїє поділлє, як заповів Господь.
  • Губитель придет в каждый город —
    ни один город не спасется.
    Долина погибнет,
    равнина придет в запустение,
    как и сказал Господь.

  • Дайте Моабові крила навтеки летїти; бо в городах його буде безлюддє, нїкому буде в них проживати!
  • Дайте Моаву крылья,
    чтобы он мог улететь.142
    Его города опустеют,
    останутся без горожан.

  • Проклят, хто справу Господню справляв би байдужно, проклят, хто спиняв би меча його, кров проливати!
  • Проклят тот, кто небрежен, исполняя дело Господне!
    Проклят тот, кто удерживает меч от кровопролития!

  • Змалку жив Моаб у супокою, седїв на гущі своїй і не переливано його з посудини в другу посудину, його в неволю не займано зроду; тим то зоставався в йому й смак його, та й запах його не змінявся.
  • Моав от юности пребывал в покое,
    как вино над своим осадком,
    что из сосуда в сосуд не переливали143
    так и Моав не ходил в плен.
    Так что вкус его, как и прежде,
    и запах не изменился.

  • От же, говорить Господь, надходить час, що я пришлю до його переливачів, а вони переллють його, й опорожнять посуд його й глеки його порозбивають.
  • Но наступают дни, —
    возвещает Господь, —
    когда Я пошлю к нему виноделов,
    чтобы перелить его,
    опустошить его сосуды
    и разбить его кувшины вдребезги.

  • І окриється соромом Моаб задля Хамоса, як окрився стидом дом Ізраїля задля Бетеля, — надїї своєї.
  • Моав тогда постыдится Кемоша,
    как дом Израиля постыдился Вефиля,144
    своей надежды.145

  • Що ви говорите: Ми хоробрі мужі, силачі до війни?
  • Как же вы можете говорить: «Мы храбрецы,
    мы отважные в битве воины»?

  • Нї! Моаб, наче вже опустошений, міста його, як би вже горіли, а вибрані молодики ваші, мов би на заріз пійшли, говорить Царь, — Господь Саваот імя його.
  • Моав будет разрушен, его города будут взяты;
    его лучшие юноши пойдут на бойню, —
    говорит Царь,
    Чье имя Господь Сил. —

  • О, близька погибель Моабова, сквапно надходять злиднї його.
  • Падение Моава близко;
    день его бедствия спешит.

  • Пожальтесь його, всї його сусїди, й усї, що знаєте імя його, заголосїте: Як се зломилось жезло сили, палиця слави!
  • Плачьте о нем, все его соседи,
    все, кто знал его славу,
    говорите: «Как сломан могучий скипетр,
    как сломан жезл прославленный!»

  • Ізійди вниз із висоти величі і сядь на місцї спраги, дочко-осаднице Дибону, вже бо наступає пустошник Моабу, й порозвалює твердинї твої.
  • Сойди с почетного места
    и сядь на иссохшую землю,
    дочь — обитательница Дивона,
    потому что губитель Моава
    двинется на тебя
    и разрушит твои укрепленные города.

  • Стань при дорозї, сусїдко-осаднице Ароерська, питай у тих, що, втїкаючи, шукають рятунку: Що таке сталось?
  • Встань у дороги и смотри,
    живущий в Ароере.
    Расспрашивай беженца и уцелевшую,
    спрашивай: «Что случилось?»

  • (а почуєш:) Осоромлений, Моаб, бо вже звойований; плачте, ридайте, вістїте в Арнонї, що Моаб — пустиня;
  • Моав обесславлен, ведь он сломлен;
    рыдайте и плачьте!
    Расскажите вдоль побережий Арнона,
    что разрушен Моав.

  • Що прийшов суд на рівнини, на Халон і на Яазу й на Мофат,
  • Суд пришел на города в плоскогорье:
    на Холон, Иахац и на Мефаат,

  • І на Дибон і на Нево й на Бет-Дивлатаїм,
  • на Дивон, Нево и Бет-Дивлатаим,

  • І на Каріатаїм, і на Бет-Гамул і на Бет-Маон,
  • на Кирьятаим, Бет-Гамул и Бет-Меон,

  • І на Керіот і на Восор та й на всї городи Моабські, як далекі, так і близькі.
  • на Кериот и Боцру,
    на все дальние и ближние города Моава.

  • Збито рога Моабові й зломано руку йому, говорить Господь.
  • Рог146 Моава отрублен и его рука сломана, —
    возвещает Господь. —

  • Упоїте до пяна його, пишався бо проти Господа; нехай же валяється Моаб у своїй блювотинї й буде сьміховищем.
  • Напоите его допьяна,
    потому что он возносился перед Господом.
    Пусть он вываляется в своей блевотине,
    пусть он станет посмешищем.

  • Хиба ж Ізраїль та не був сьміховищем у тебе? Чи то ж його та поймано між злодїями, що ти, було, як заговориш про него, так і похитуєш головою?
  • Разве не посмешищем был у тебя Израиль?
    Разве пойман он был с ворами,
    что ты презрительно качал головой
    каждый раз, когда говорил о нем?

  • Покидайте ж тепер міста, ви осадники Моабські, та й живіте, мов голуби, що гнїздяться коло ввіходів у печери.
  • Оставьте города и селитесь в скалах,
    жители Моава.
    Будьте как голуби, что гнездятся
    на краях расщелин.

  • О, наслухались ми про гордощі Моабові — гордощі без міри, як він високо нїс себе, як пишався, як у гору неслося серце його.
  • — Слышали мы о гордости Моава,
    о его чрезмерной гордости и тщеславии,
    о его гордости и надменности,
    о его заносчивом сердце.

  • Знаю я, говорить Господь, буйність його, та вона марна; пусті слова його; не здолїють того вчинити (що говорять).
  • — Знаю Я его наглость, —
    возвещает Господь, —
    но пуста его похвальба,
    и дела его ничего не стоят.

  • Тим то й буду голосити по Моабові, плакати по всьому Моабові, буду зітхати по людях Кирхареських;
  • Поэтому плачу Я о Моаве,
    рыдаю обо всем Моаве,
    скорблю о жителях Кир-Хереса.

  • Плакати му по тобі, Севамо виноградня, тим плачем, що й по Язері: паростки твої сягали аж поза море, доходили до озера Язерського; аж се пустошник напав на лїтні плоди твої, на виноград спілий.
  • Я плачу о вас, как Я плакал об Иазере,
    о виноградниках Сивмы.
    Ваши лозы тянулись к морю,
    достигали моря Иазера.147
    Разрушитель набросился
    на летние плоды, на спелый виноград.

  • Утихли радощі й веселощі в тім Кармелю, в землї Моабський; я уйму вино в точилах; не будуть уже топтати в них, сьпіваючи; гук воєнний буде чути, а не гомін радісний.
  • Веселье и радость ушли
    с плодородной земли Моава.
    Вину из давилен Я положил конец;
    никто в них не топчет с радостным криком.
    Хотя и стоит крик,
    но не радостный он.

  • Од плачу в Есевонї аж до Елеали й до Яаци залунає їх голос і від Сигора до Оронаїму, до третьої Егли; та й води в Нимримі повисихають.
  • От Хешбона до Элеалы раздаются рыдания;
    крики слышны до самого Иахаца,
    от Цоара до Хоронаима и Эглат-Шлешия,
    ведь даже воды реки Нимрима пересохнут.

  • Вигублю, говорить Господь, у Моаба тих, що приносять жертви на висотах та кадять богам його.
  • Я истреблю в Моаве тех,
    кто приносит жертвы в святилищах на возвышенностях
    и возжигает благовония своим богам, —
    возвещает Господь. —

  • Тим же то серце моє тужить по Моабі, мов сопілка; стогном сопілки плаче серце моє по осадниках Кирхареських, всї бо багацтва, що вони надбали, поникли без слїду.
  • Поэтому Мое сердце плачет о Моаве,
    как свирель, плачет, как свирель,
    о жителях Кир-Хереса.
    Богатство, которое они скопили, погибло.

  • У кожного голова лиса, в кожного борода стрижена, руки подряпані, чересла веретищем окриті,
  • Все головы острижены,
    все бороды сбриты;
    на всех руках порезы,
    и одеты они в рубище.

  • Скрізь у Моаба по кришах, майданах сумують-плачуть, я бо розбив Моаба, мов посудину непотрібну, говорить Господь.
  • На всех крышах Моава
    и на площадях все рыдают,
    потому что Я разбил Моав,
    как сосуд, который никому не нужен, —
    возвещает Господь. —

  • Як же розбито його, — будуть із спожалїннєм говорити; як же Моаб осоромився, подавшись навтеки! і стане Моаб сьміховищем і острахом усїм сусїдам своїм;
  • Как он раскололся! Как они рыдают!
    Как позорно Моав показал спину!
    Моав стал посмешищем
    и ужасом для всех соседей.

  • Так бо говорить Господь: Ось він (Навуходонозор) орлом налетить, розпростре свої крила над Моабом:
  • Так говорит Господь:

    — Орел налетит на свою добычу,
    простирая свои крылья над Моавом.

  • Загорне міста, звоює твердинї, а серця в хоробрих Моабіїв стрівожаться в той час, як серце в жінки-породїлї.
  • Кериот будет взят,
    крепости будут захвачены.
    Затрепещут в тот день сердца
    моавских воинов,
    словно сердце роженицы.

  • І вигублений буде Моаб ізпроміж народів за те, що згордїв був проти Господа.
  • Истребится Моав как народ,
    потому что он возносился перед Господом.

  • Переляк і яма й сїтї прийдуть на тебе, Моабський осаднику, говорить Господь.
  • Ужас, яма и западня ждут тебя,
    народ Моава, —
    возвещает Господь. —

  • Хто від ляку втече, впаде в яму; хто вийде з ями, попаде в сїт. Таке бо пошлю на Моаба в годину кари моєї, говорить Господь.
  • Всякий, кто побежит от ужаса,
    упадет в яму,
    всякий, выбравшийся из ямы,
    угодит в западню;
    Я нашлю эти беды на Моав
    в год его наказания, —
    возвещает Господь. —

  • Наче в тїнї, схороняться у твердинї Есевонській втїкачі втомлені, та з Есевону вийде огонь, поломя з Сигону, й пожере бік Моабу, і тїмє сих людей непокірливих.
  • В тени Хешбона
    замерли изнуренные беженцы:
    полыхает огонь из Хешбона,
    пышет пламя из дома Сигонова,
    обжигает лоб Моаву,
    темя народу мятежному.

  • Горе тобі, Моабе! погинув нарід Хамоса; бо сини твої й дочки пійшли в неволю.
  • Горе тебе, Моав!
    Погиб народ Кемоша148;
    твои сыновья взяты в плен,
    твои дочери — в неволе.149

  • Та колись я поверну Моаба з полону, говорить Господь. Досі суд на Моаба.
  • Но в будущем Я верну Моаву благополучие, —
    возвещает Господь.
    Здесь кончается приговор Моаву.


  • ← (Єремії 47) | (Єремії 49) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025